🏴НОВОСЛОБІДСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ З ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ ВАЛЕРІЄМ ДЯДЮНОМ🏴

💔Війна продовжує писати свою чорну книгу втрат. День за днем вона забирає тих, хто був чиїмось сином, батьком, братом, другом… Забирає тих, хто любив життя, будував плани, працював, мріяв про мирне майбутнє своїх дітей. Вона залишає після себе нестерпний біль, осиротілі родини, сльози, які не висихають, і порожнечу, яку неможливо заповнити...
🕯️Сьогодні Новослобідська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього Захисника України — Валерія Анатолійовича ДЯДЮНА. Він до останнього був вірним військовій присязі.
😢Валерій Дядюн народився 11 жовтня 1972 року в селищі міського типу Лугини на Житомирщині у простій працьовитій родині. З дитинства він зростав у любові до праці, повазі до людей та відповідальності за свої вчинки.
😢У 1979 році пішов до школи, а після закінчення дев'яти класів вступив до професійного училища в місті Народичі, де здобув професію тракториста-машиніста. Саме там розпочався його дорослий життєвий шлях.
😢У 1990 році Валерія призвали на строкову військову службу. Два роки він проходив службу на території Німецької Демократичної Республіки. Поки син виконував свій військовий обов'язок, його родина переїхала до села Мазівка. Саме сюди після демобілізації повернувся Валерій, щоб розпочати мирне життя.
😢У Мазівці він працював у колгоспі «Мир» водієм і трактористом. Його знали як чесного, працьовитого, відповідального чоловіка, який ніколи не відмовляв у допомозі та сумлінно виконував свою роботу. Люди поважали його за щирість, людяність і добру вдачу.
😢У 1994 році Валерій одружився. У подружжя народилися дві доньки, яких він безмежно любив і якими пишався. Для них він завжди залишався турботливим батьком, підтримкою та прикладом справжньої людини. Згодом життєві дороги подружжя розійшлися, і Валерій переїхав до міста Глухів, де жив і працював.
💔Та коли Україна покликала своїх синів стати на її захист, він не залишився осторонь.
У січні 2024 року Валерій став до лав Збройних Сил України. Без вагань пішов боронити рідну землю, своїх доньок, свою родину і кожного з нас. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку, а згодом проходив службу у місті Вінниця.
💔У квітні 2025 року Валерій поїхав у відпустку. Саме відтоді він вважався зниклим безвісти…
Для рідних час ніби зупинився. Кожен день починався з молитви і закінчувався надією. Вони чекали дзвінка, звістки, вірили у диво, відмовлялися приймати найстрашніші думки. Невідомість стала ще одним жорстоким випробуванням, яке принесла війна.
Всі щиро вірили і сподівалися на повернення Валерія додому. Та, на жаль, дива не сталося💔…
Родина отримала страшну звістку. Стало відомо, що 28 січня 2026 року загинув Захисник України Валерій Анатолійович Дядюн💔.
Він віддав своє життя за Україну. За те, щоб його доньки, усі українські діти та майбутні покоління жили під мирним небом. За право кожного з нас бути вільними на своїй землі.
🕯️Сьогодні Валерій востаннє повернувся додому…
Живим коридором, навколішки, з державними прапорами, квітами та сльозами на очах громада зустрічала свого Героя. Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, односельці, знайомі — усі, хто знав, поважав і пам'ятає Валерія.
🕯️Під час церемонії прощання лунали слова щирого співчуття матері, донькам, усім рідним і близьким полеглого Захисника. Кожне слово було сповнене болю і вдячності людині, яка, не вагаючись, стала на захист своєї держави.
🏴Поховали Героя у рідному селі Мазівка.
💔На кладовищі до присутніх звернулася голова Новослобідської сільської ради Ольга Гаркавенко. Вона висловила щирі співчуття матері, донькам та всій родині Валерія, подякувала за виховання мужнього сина України та наголосила, що його подвиг назавжди залишиться у пам'яті громади. Валерій був людиною честі, праці та великої любові до своєї Батьківщини. Він став на її захист тоді, коли вона цього найбільше потребувала, і до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.
💔На знак глибокої вдячності та шани голова громади передала матері полеглого Захисника Державний Прапор України🇺🇦 — символ честі, мужності й самопожертви її сина.
🕯️Над кладовищем урочисто пролунав Державний Гімн України. У скорботній тиші його звучання було  особливо проникливим, відгукуючись болем у кожному серці. 
Схиливши голови, громада востаннє попрощалася зі своїм Захисником.
🕯️Низько вклоняємося світлій пам'яті Валерія Дядюна.
Його подвиг назавжди житиме у серцях вдячних українців, а ім'я буде вписане в історію Новослобідської громади як символ мужності, честі, незламності та безмежної любові до рідної землі.
🕯️Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам'яті, у наших молитвах, у нашій вдячності та вільній Україні, за яку віддали своє життя.
🕯️Вічна пам'ять Захиснику України Валерію Дядюну. 🇺🇦
🕯️Вічна пам'ять кожному, хто віддав своє життя за Україну. 🇺🇦