A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Новослобідська громада
Сумська область, Путивльський район

Линівський старостинський округ

ЛИНІВСЬКИЙ СТАРОСТИНСЬКИЙ ОКРУГ

Линове - село, центр Линівського старостинського округу.

Перша писемна згадка відноситься до 1593 р. Поблизу села виявлено городище скіфського періоду (VI-III ст. до н. є.).

Ще в XVI ст.. в Линове поселилися "горюни". В літературі можна знайти безліч варіантів виникнення цієї назви. Одна з них, можливо, від слова "гори", звідки прийшли ці люди - "горюни". Від сусідів "горюні" відрізнялися говором, одежою, звичаями та фольклором. Є версія, що "горюни" на Сеймі - це залишки древніх севірян, які вцілили серед колоніальних потоків нового населення XVI -XVII ст.. З візантійських першоджерел відомо про участь севірян в войнах на Балканах. Можливо, те, що жили там у горах і називалися "горюнами". А можливо, це слово прийшло від розповсюдженого у славян подсєчного землеробства, коли випалювали "вигорали" великі частки лісу. Є ще версія, що "горюни" - це нащадки переселенців з Речі Посполітової, які "з горя та нужди" залишали свою родину. От і пішла назва "горюни". Переселилися вони з території Черниговщини, Брянщини та Білорусі. В говорі "горюнів" перегукуються російська, українська та білоруська мови. На думку спеціалістів ім'я "горюни" пов'язане з "горемичним", тяжким становищем кріпосних селян Молчанського монастиря. Багато сел. Путивльщини заселяли переселенці, і хоча вони тікали не від хорошого життя, їх не називають "горюнами". Наразі культурою "горюнів" зацікавилися фольклористи, написано багато книг, зібрано аутентичного матеріалу. Молодь записує і зберігає старі пісні, обряди "горюнів".    

У XVII ст. село належало до Молчанського монастиря. Після придушення повстання під керівництвом І.І. Болотнікова у 1607 році саме до Линова посилали неблагонадійних в повсталих уїздів для "присмотра и исправления". 

В XIX ст. Линове було густонаселене, проживало більше 3 тисяч чоловік. В зв'язку з тим, що в етнографічному відношенні село знаходилося в північній частині Путивльського уїзду, його часто називали Русщиной. 

Радянська влада встановилася в селі в січні 1918 року. В січні 1932 року було створено колгосп "Паризька комуна". У селі міститься центральна садиба колгоспу, за яким було закріплено 3651 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1753 га орної землі. Вирощували зернові й технічні культури; набуло розвитку м'ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств був цегельний завод. Земля навколо села малородюча, глиніста. Спеціалісти нараховують біля 30 видів глини. Тож Линово славилося виробництвом цегли та гончарними виробами. Ще в  XVIII ст.. Тут виготовляли декілька сортів вогнетривкої цегли. Ця цегла і до нині прикрашає старовинні церкви Києва, Чернігова. Тарту (Естонія). 

В другій половині XIX ст. широко розвинулося гончарство. Кожна сім'я мала свої секрети виготовлення виробів з глини. Особливим майстерством відрізнялася родина Губарєвих. Майстрами гончарного діла вважаються Скиданови, Селіни, Лисови, Татарінови.  

Як і більшість сіл Путивльщини, голод та розкуркулення не обійшли Линово. В 1932-1933 роках були виселені хлібороби-одноосібники Селіни, Скрябіни, згодом - Подшивайлови та інші.  

Велика Вітчизняна війна також залишила свій слід в житті линовчан. На фронтах проти ворога билося 269 жителів села, 188 з них віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини,175 - відзначені урядом бойовими нагородами. 

У селі встановлено пам'ятник загиблому льотчику А.І. Гусєву, який загинув і вересні 1941 року в повітряному бої на Линовим.

Під час окупації з вересня 1941 року по вересень 1943 року колгоспники продовжували працювати на ланах. Після війни всі разом линовці взялися за відбудовування села і колгоспу. За трудові досягнення 18 передовиків відзначені урядовими нагородами. Серед них ланкові Н.М. Бабкина, А.М. Паншина, Є.Г. Толстошєєва, Ф.К. Гончарова нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора.

З 90-х років минулого століття колгосп не існує, перестав працювати і цегельний завод. 

Сьогодні в селі працюють школа, бібліотека, медичний пункт, приватні магазини.

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора