День Героїв: Пам'ять, що викарбована в наших серцях
День Героїв: Пам'ять, що викарбована в наших серцях
Щорічно 23 травня Україна схиляє голову і водночас гордо підіймає стяг у День Героїв. Це не просто дата в календарі. Це день, коли крізь віки перегукуються голоси тих, хто виборов наше право на існування. Від сталевих лицарів Київської Русі та нескорених козаків — до наших сучасних титанів, янголів-охоронців у пікселі.
Це день тих, для кого воля рідної землі стала дорожчою за саме життя…
Сьогодні ми не просто згадуємо минуле. Ми дивимося на шрами нашої землі й вшановуємо тих, хто закрив нас собою від ворожої навали. Хто ціною власного дихання подарував нам можливість жити, дихати й вірити у майбутнє.
Напередодні цього святого дня голова Новослобідської громади Ольга Гаркавенко разом із завідувачем сектору з питань ветеранської політики Юлією Дойничко та фахівцем із супроводу ветеранів війни Світланою Редванською прийшли туди, де панує вічна, пронизлива тиша — до місць спочинку наших полеглих земляків.
Живі квіти лягли на холодний граніт…Хвилина мовчання, в якій стиснулося все людське горе, і тихе, невимовне «дякую» за кожен наш український ранок...
«День Героїв — це наш живий, незагоєний біль і водночас наша найбільша гордість, — крізь сльози зазначила голова громади Ольга Гаркавенко. — Кожне ім’я, висічене на цих плитах — це історія надлюдської мужності, це чиєсь обірване кохання, нездійсненні мрії, осиротілі діти. Наш святий обов'язок — не просто плакати за ними. Ми мусимо стати опорою для їхніх родин, які втратили найдорожче, і підставити плече кожному воїну, який повернувся з пекла війни»…
Це не просто символічний жест. Це обітниця, яку ми даємо щодня:
Пам'ятаємо кожного воїна, який залишив на полі бою своє гаряче серце.
Схиляємо голови перед батьками, які виховали справжніх титанів.
Працюємо і боремося заради тих, хто повернувся, і тих, хто прямо зараз тримає небо над нами.
Пам'ять має сенс лише тоді, коли вона переростає у дію та турботу про живих. Саме тому для всієї Новослобідської громади турбота про захисників, ветеранів, їхні родини та сім'ї зниклих безвісти є найвищим, незмінним пріоритетом.
Працівники ветеранського сектору та помічники ветеранів щодня віддають частинку своєї душі, щоб забезпечити реальний захист і тепло тим, хто віддав за нас усе. Нехай наша безмежна шана стане хоч крихтою розради для поранених душ рідних наших захисників. Пам'ять про їхніх синів і доньок житиме вічно, вплетена в генетичний код нашої нації.
Герої не вмирають, поки ми про них пам'ятаємо!
Низький уклін і вічна, невгасимая слава Героям!
Слава Україні!
Героям Слава!
