Суспільно-корисні роботи в умовах воєнного стану, що необхідно знати?
Суспільно корисні роботи - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.
Рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатного населення до суспільно корисних робіт приймає військове командування разом із військовими адміністраціями самостійно або із залученням місцевих держадміністрацій, органів 3 місцевого самоврядування (п. 4 Порядку № 753). Цим же рішенням визначаються вид та перелік видів суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану, з урахуванням додатку до цього Порядку.
До суспільно корисних робіт залучаються зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені, а також працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, за домовленістю з керівниками.
Міжрегіональне управління наголошує на тому, що на осіб, що залучаються до суспільно корисних робіт, поширюються права та гарантії передбачені законодавством про працю, охорону праці, у тому числі щодо строків виплати заробітної плати, права на відпочинок тощо.
Відповідно до пункту 10 Порядку працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Згідно статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема: організовує проведення медичних оглядів працівників, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів. Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника.
Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам. Відповідно до Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2025 за № 1551/44957 (далі – Порядок № 1393), роботодавець організовує лабораторні дослідження умов праці з визначення шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу згідно наказу МОЗ від 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» з метою визначення переліку категорій працівників, які підлягають обов’язковому медичному огляду. 4 Відповідно до Порядку № 1393, працівники, які залучаються до робіт у шкідливих або небезпечних умовах, повинні пройти попередній медичний огляд за рахунок роботодавця.
Це необхідно для оцінки стану здоров’я працівника та визначення його здатності виконувати такі роботи без ризику для життя та здоров’я. Допуск до робіт без медичного огляду заборонено та є порушенням законодавства України.
Роботодавець несе повну відповідальність за допуск до робіт працівників без медичного огляду, що може спричинити юридичні та фінансові наслідки, а також несе загрозу життю та здоров’ю працівників.
Відсторонення діє на період, необхідний для проходження медичного огляду, і не розглядається як дисциплінарне стягнення, а є вимушеним заходом для забезпечення безпеки та відповідності законодавству.
Дотримання цих вимог є обов’язковим для всіх співробітників та посадових осіб підприємства. Враховуючи викладене, з метою недопущення невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та відповідно ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівникам, що залучаються до суспільно корисних робіт, Міжрегіональне управління наголошує на необхідності: залучення осіб виключно з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення; проведення постійної інформаційно-роз'яснювальної роботи з підприємствами, установами та організаціями, які залучають працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на відповідні роботи згідно з Орієнтовним переліком суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану; інформувати такі підприємства щодо необхідності забезпечення проведення обов’язкових медичних оглядів та про врахування протипоказань до виконання певних видів робіт, встановлених за результатами медичних обстежень; дотримання вимог чинного законодавства України.
