A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Новослобідська громада
Сумська область, Путивльський район

Новослобідський старостинський округ

До складу Новослобідського старостинського округу входять:

  1. село  Нова Слобода,
  2. Свобода,
  3. селище Партизанське

Нова Слобода - село, центр Новослобідської сільської ради.

Територія сучасного села і його околиць була заселена ще з IV ст. до н.е. Тут виявлені поселення доби неоліту та бронзи, городище скіфських часів.

Уперше село Слобода згадується в царській грамоті 1593 року за якою його приписано до Молчанського монастиря міста Путивля.

У 1653 році Слободу приписали до Сафроніївської пустині. З середини ХVІІ століття село Слобода називалося вже Новою Слободою. Жили тут українці, росіяни, білоруси. Переважна більшість населення працювала в господарстві Сафроніївського монастиря: обробляли поля, доглядали худобу, заготовляли сіно, виготовляла цеглу, будували монастирські споруди.

З кінця XIX ст.у Сафроніївському монастирі працювала лікарня, але вона обслуговувала лише ченців. 1883 року в Новій Слободі було відкрито однокласну парафіяльну школу, де навчалось 30 дітей, а наприкінці XIX ст.- земську трикласну школу, яку відвідувало близько 50 хлопчиків і дівчаток.

Різко погіршало становище трудящих Нової Слободи під час першої світової війни. Більшість працездатних чоловіків мобілізували на фронт, звідки сім'ї одержували сумні вісті.

На початку грудня 1917 року в селі встановили Радянську владу, обрали волвиконком, головою якого став більшовик М.Є.Малютін.

В квітні 1918 року Нову Слободу окупували австро-німецькі інтервенти. Почалася жорстока розправа над бідняками - активістами села, пограбування жителів.

На початку вересня 1919 року Нову Слободу захопили денікінські війська. В листопаді 1919 року частини Червоної Армії та партизанські загони визволили село від денікінців. Відновилася Радянська влада.

В 1928 році 25 бідняцьких господарств об'єдналися в сільськогосподарську артіль "Новый быт", головою якої обрали І.Г. Подшивайлова. В березні 1932 року шість колгоспів об'єдналися в один -"Мировая революция".

Господарство міцніло з кожним роком. Розвивалося садівництво, бджільництво, молочне і м'ясне тваринництво, особливо вівчарство.

В 1939 році колгосп "Мировая революция" першим в районі став мільйонером. Та мирну працю перервав напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. У перші дні війни близько 100 новослободців пішли до лав Червоної Армії.

Населення Нової Слободи, як жителі багатьох інших сіл, активно допомагали народним месникам.

Наприкінці червня 1942 року ковпаківці перебазувалися в Новослобідський ліс. 1 липня в селі відбувся мітинг, на який зібралося близько тисячі жителів. Після мітингу велика група новослободців пішла в ліс до партизанів. Особливо запеклим був бій 6 липня. Відзначилася група Г.І.Замули, який загинув смертю хоробрих. На другий день,7 липня 1942 року, в село вдерся загін карателів і розлютовані невдачею напередодні, почали розстрілювати жителів з автоматів, кулеметів, кидали гранати в льохи й землянки, де лежали хворі та ховалися діти й старики, кололи багнетами. Того дня було вбито 586 новослобідців.

День Перемоги... 660 воїнів і партизан повернулися в село, 600 учасників Великої Вітчизняної війни нагороджено орденами і медалями, зокрема партизан М.Ф.Подшивайлов - орденом Леніна.

За роки четвертої п'ятирічки змінився зовнішній вигляд Нової Слободи: зведені нові будинки, добротні господарські будівлі. Працювали сільська лікарня, семирічна школа, в якій налічувалося 520 учнів і 27 учителів, сільська бібліотека, Будинок культури.

Гордість сьогодення села - наші славні земляки: Мураєв М.І., Костров М.М., Берлінський М.Ф.

Село славиться духовністю: Храм Різдва Пресвятої Богородиці - настоятель отець Анатолій та Сафоронієво-Молченська пустинь - намісник Архімандрит Герман.

Величезні зміни сталися за останні роки. У 2004 році село повністю було газифіковане, прокладена асфальтована дорога. На місці, де загинуло 586 жителів, виситься пам'ятний знак "Дзвін скорботи", куди кожний рік збираються жителі села, покладають квіти до підніжжя загиблих, вшановують їх пам'ять .

До послуг новослободців 10 магазинів, перукарня, лазня, сільська лікарняна амбулаторія, ветеринарна дільниця, вузол зв'язку, філія ощадної каси, АТС, сільська та шкільна бібліотеки.

 

Свобода - село, що входить до складу Новослобідської сільської ради.

В 1907 році під час проведення Столипінської аграрної реформи утворився хутір Сібелиця (зараз - село Свобода Новослдобідської сільської ради). В господарствах заможних селян збільшувалась кількість наймитів, з'явились млини, маслобійні.

Під час колективізації створено колгосп ім. Фрунзе.

 

Партизанське - селище, що входить до складу Новослобідської сільської ради.

Після Великої Вітчизняної війни селище. що називалося "Первый поселок", отримало назву Партизанське. Після революції селище було центром торфовиробництва при цукровому заводі ім. Калініна села Тьоткіне. Були збудовані бараки для проживання, будівельний цех (1928 рік), їдальня. Робочі були сезонні і постійні. До війни тут проживало до 2000 чоловік.

В роки війни торфопідприємство працювало, діяла група підпільників, які були зв'язані з партизанами.

Після війни були збудовані будинки для постійних робочих, приміщення контори, водокачка, лазня, клуб, майстерня для ремонту торфорозробної техніки, котельня, магазин, комора, пожежне депо.

Після переводу цукрового заводу на рідке паливо, торфовиробництво селища Партизанське ввійшло як Волинцевська дільниця, до складу Путивльського торфовиробництва. Центр цього підприємства був переведений до селища Лави і з того часу почалося запустіння селища Партизанське.

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора