Подаруй дитині родину
Усиновлення, є пріоритетною формою сімейного виховання дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України. Тільки виховання в сім’ї відповідає інтересам дитини.
У разі, якщо дитина залишилась сиротою або позбавлена батьківського піклування, вона має право відповідно до законодавства бути влаштована насамперед на усиновлення, опіку, піклування, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу. Саме ці форми влаштування є сімейними, тобто дають змогу дитині виховуватись і зростати в сім’ї.
Попри спільну назву «сімейні форми», яка по суті означає перебування дитини на вихованні в сім’ї, кожна із зазначених форм відрізняється одна від одної як за організаційними, так і за правовими ознаками.
Безумовно, найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування є усиновлення дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідки втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Усиновлення породжує між батьками-усиновлювачами та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їх біологічних дітей
В Україні, як і в будь-якій цивілізованій країні, у сфері усиновлення діють національне законодавство та міжнародне, до якого Україна приєдналася. Слід зазначити, що відповідно до Конституції України міжнародні акти мають вищу юридичну силу. Серед актів міжнародного законодавства – Конвенція ООН про права дитини.
У процесі усиновлення дитини дуже важливо знати, до яких органів можна звернутися по допомогу, хто і яку пораду може дати.
Питанням усиновлення займаються як місцеві, так і центральні органи виконавчої влади. На місцевому рівні-це служби у справах дітей. Особи, які бажають усиновити дитину, повинні звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання з метою отримання інформації про порядок оформлення документів, висновку про можливість бути усиновлювачами та внесення до облікового списку кандидатів в усиновлювачі.
В усиновленої дитини є права, що можуть бути реалізовані всіма учасниками процесу. Перелік прав дитини вміщено одразу у декількох статтях Сімейного кодексу України:
1) прийняття в сім’ю усиновлювача на правах сина, дочки на підставі рішення суду про усиновлення;
2) усиновлення разом із рідними братами, сестрами (якщо усиновлення для дитини не є таємним, а суд прийняв рішення про усиновлення братів і сестер дитини окремими особами чи когось із них, брат або сестра мають право знати про нове місце проживання усиновленого);
3) згоду або незгоду на усиновлення, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може їх висловити;
4) інформацію про правові наслідки усиновлення;
5) таємницю факту її усиновлення, в тому числі від неї самої;
6) згоду запису усиновлювача її матір’ю, батьком, якщо дитина досягла віку семи років;
7) згоду змінити після усиновлення ім’я;
8) майнові і немайнові права й обов’язки між нею та усиновлювачами, їхніми родичами за походженням у такому обсязі, який має дитина щодо своїх біологічних батьків (право на спадок, утримання, забезпечення навчання та виховання тощо);
9) збереження права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, які вона мала до усиновлення;
10) звернення до суду з позовом про позбавлення усиновлювача батьківських прав, якщо дитина досягла віку чотирнадцяти років;
11) звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним, якщо дитина досягла віку чотирнадцяти років;
12) спадкування у разі смерті усиновлювача, якого було позбавлено батьківських прав.
З усиновленням дитини її біологічні батьки та їхні родичі втрачають будь-які права стосовно дитини. У дитини з’являється нова сім’я, нові родичі, нове оточення. Відповідно ло Сімейного кодексу України за усиновлювачами закріплено право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ними усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про цей факт. Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, якщо розкриття таємниці може завдати шкоди її інтересам. Знати свої корені – це право дитини. А таємниця усиновлення – це право дорослого зберігати свій спокій. Питання усиновлення є пріоритетним у роботі служб у справах дітей по всій Україні.
