Як зміна клімату впливає на життя українських громад?
Вплив зміни клімату вже зараз помітний по всій Україні. І сільські території найбільш вразливі до таких її проявів, як підвищення температури, зміна режиму опадів та стихійні погодні явища. Все це безпосередньо впливає на сільське господарство та якість життя у селі.
Щоб оцінити наскільки українці готові до сталого та ефективного розвитку за умов кліматичних змін, науковці та експерти Інституту економіки та прогнозування НАНУ та Української мережі сільського розвитку провели соціально-економічний аналіз для шести об'єднаних територіальних громад (ОТГ): Бужанської (Черкаської області), Вовковинецької (Хмельницької області), Витвицької (Івано-Франківської області), Шумської (Тернопільської області), Лосинівської (Чернігівської області) і Новослобідської (Сумської області).
Експерти, зокрема, провели SWOT-аналіз і запропонували конкретні заходи для більш збалансованого розвитку кожної з громад. Це має допомогти створити умови для підвищення прибутків селян та покращення соціально-економічної ситуації в громадах.
-
Зміна клімату стосується кожного.
Всі громади, які представлені у дослідженні, розташовані в лісостеповій та поліській зонах. За останні 20 років властиві цим зонам погодно-кліматичні умови змінилися через підвищення глобальної температури на планеті.
В середньому на цих територіях температура повітря зросла на 0,8-1°С порівняно з періодом 1961-1990 рр., найбільше – у зимові місяці (на 1-2 °С). За прогнозами, до 2030 року температура зросте ще на пів градуса від середнього показника за 1991-2010 рр. І хоча середня кількість опадів на рік трохи підвищиться (+5%), вони випадатимуть не рівномірно: посушливі періоди ставатимуть тривалішими, а дощі – рідшими та інтенсивнішими. До того ж, вони частіше супроводжуватимуться шквалами, грозами чи градом.
Крім того, через підняття температури волога активніше випаровуватиметься, тож ґрунтам та водоймам може бракувати води. Взимку та навесні опадів ставатиме більше. Натомість в літні та перші осінні місяці кількість доступної вологи скорочуватиметься. Через це можуть виникнути певні труднощі для проведення посівних кампаній озимих культур – вони можуть зростати із запізненням або не сходити взагалі.
-
Найзагрозливіші наслідки зміни клімату для громад – дефіцит водних ресурсів та екстремальні природні явища.
Кожна з шести громад відчула на собі вплив підвищення глобальної температури. Всі ОТГ найбільш чутливі до зміни кількості та характеру опадів.
Внаслідок малосніжної зими 2019-2020 рр. та складної гідрологічної ситуації навесні-влітку 2020 р. у п'яти з шести громад суттєво знизився притік поверхневих та ґрунтових вод. Така ситуація в першу чергу посилила чутливість громад до нестачі води – як для побутових потреб, так і для поливу й ведення сільського господарства. З подальшим підняттям температури ситуація ставатиме гіршою.
Натомість у Витвицькій ОТГ через збільшення інтенсивності опадів в зимові та весняні місяці підвищився ризик підтоплення та стихійних гідрометеорологічних явищ. Паводки, повені, зсуви, сильні вітри, зливи, інтенсивні снігопади, град тощо будуть виникати все частіше на території України.
Інша загроза для громад – це посухи. В Україні посухи, що охоплюють до 30% території, уже трапляються раз на 2-3 роки, а в майбутньому їх частота зросте вдвічі. Це негативно впливає не лише на сільське господарство, а й на інші сфери. Зокрема, зростає навантаження на енергосистеми через підвищення попиту на водопостачання, кондиціонування приміщень тощо. З іншого боку, енергосистеми частіше піддаватимуться негативному впливу екстремальних погодних явищ (буревії, гради, грози та інші). Посилення посухи також загрожує лісовому господарству, що проявляється зменшенням продуктивності лісових екосистем, поширенням шкідників, підвищенням ризику виникнення масштабних пожеж.
Через зміну клімату під загрозою опиняється вирощування картоплі. Високі температури зменшують її продуктивність, тож знадобляться дорогі системи поливу. Кожен гектар зрошення потребуватиме щонайменше 4000 євро інвестицій (без поточних витрат на саму воду та заробітну плату), і малі господарства просто не зможуть собі цього дозволити. Це велика загроза для громад, де саме від картоплі залежить прибуток значної кількості місцевих жителів, як наприклад, в Лосинівській ОТГ.
-
Завчасні рішення допоможуть підготуватися та протистояти кліматичним змінам.
Зміни кліматичних умов повністю не уникнути. Громади повинні адаптуватися, щоб попередити найгірші наслідки в майбутньому. Які рішення автори дослідження пропонують впроваджувати вже зараз для більш сталого розвитку громад в умовах кліматичної кризи?
1) Вдосконалювати способи ведення сільського господарства з урахуванням кліматичних ризиків.
Для зменшення вразливості сільського господарства до зміни клімату важливо впроваджувати страхування виробничих ризиків та вологозберігаючі технології обробітку ґрунту, також використовувати у сівозмінах більш посухостійкі культури. Ефективним рішенням стане розширення багаторічних насаджень та пасовищ, що знижує розораність території.
В умовах короткочасних й тривалих посух варто звернути увагу на впровадження агротехнологій, орієнтованих на зниження випаровування вологи за рахунок зменшення обробітку ґрунту. Прикладом цього є технології no-till, чи low-till (дослівно з англ. no-till – без оранки). Вони передбачають мінімальний обробіток землі та допомагають затримати вологу в ґрунті, запобігають раптовому вимерзанню рослинності. Іншим важливим елементом також є підтримка та відновлення полезахисних смуг.
2) Вирощувати більш вигідні культури та організовувати переробку.
Одним із можливих адаптаційних заходів може стати заміна традиційних сільськогосподарських культур на нішеві високодохідні культури, відносно стійкі до високих температур. Наприклад, в Лосинівській ОТГ для малих місцевих господарств головним сільськогосподарським продуктом є картопля. В умовах кліматичних змін автори дослідження пропонують розпочати вирощувати гарбузи. Порівняно з картоплею, це потребує менше витрат та сил. Крім того, м'якоть гарбуза можна переробляти на сік, пюре, джеми, варення, дитяче та дієтичне харчування і навіть супи швидкого приготування – значно дорожчі продукти, які допоможуть підвищити прибуток місцевих фермерів. Для Бужанської ОТГ дуже перспективним може стати вирощування чуфи або ж тигрового горіха, поширеної культури у південній Європі.
3) Впроваджувати заходи, що допоможуть вберегтися від наслідків стихійних лих.
Дуже важливо діяти на випередження та проводити чіткі прогнозні розрахунки щодо можливості формування в місцевостях повеней, паводків, ґрунтових зсувів та інших природних катаклізмів. Також необхідно покращувати інфраструктуру та умови життя для домогосподарств – в першу чергу підвищувати доступність та надійність водопостачання.
Також важливо підвищувати готовність до ліквідації наслідків несприятливих гідрометеорологічних явищ: формувати мобільні бригади добровольців, розширювати парк техніки та спеціального інструменту та розвивати інженері мережі попередження підтоплень (розчищення дренажних, каналізаційних і водних мереж).
Крім того, необхідно покращувати енергоефективність та розвивати альтернативну енергетику. В громадах часто трапляються перебої в електропостачанні та погане опалення бюджетних будівель. Внаслідок екстремальних метеорологічних явищ ці проблеми будуть посилюватися. Наприклад, у Новослобідській ОТГ автори дослідження рекомендують організувати власне виробництво паливних брикетів (пелет) із органічної сировини (соломи, відходів кукурудзи, чагарникових верб, очерету, інших деревних відходів – обрізаних гілок, тріски тощо). Це допоможе також утилізувати непридатну для іншого використання сировину та, забезпечити робочими місцями частину мешканців громади.
4) Впроваджувати більш сталі практики ведення сільського господарства, що розвивають економічну життєздатність та соціально-екологічну відповідальність малих та середніх виробників
Перспективним напрямком є розвиток солідарних форм сільського господарства (Community Supported Agriculture, CSA). Ця концепція передбачає, що мешканці міст можуть підтримувати особисті селянські господарства, малі або середні ферми, домовившись про придбання їхньої продукції заздалегідь. По суті, покупці фінансують вирощування продукції виробником, якому довіряють і про методи роботи якого знають. За ці гроші виробник купує насіння та інші необхідні ресурси, а споживачі отримують раз на тиждень продуктові набори, що складаються із вирощеної продукції. Одним це дає стабільний канал збуту та фінансову підтримку на початку року, а не лише у період збору врожаю. Інші ж отримують органічну здорову їжу, у походженні та якості якої вони впевнені.
Задля захисту дрібних землевласників рекомендують організовувати Сільські земельні комітети (СЗК). Об'єднавшись у СЗК, місцеві жителі можуть зібрати невеликі земельні ділянки у єдине велике поле і спільно здавати його в оренду як єдиний масив. Комітет спільно веде переговори щодо укладання Генерального договору оренди земельних ділянок/паїв на площі одного поля та відстоює права землевласників, зокрема, вимагаючи гідної плати за орендовану землю та ефективного й екологічного її використання. Адже, на відміну від орендарів, учасники СЗК мешкають у громаді та зацікавлені у збережені родючих ґрунтів та чистого довкілля у своїй місцевості.
Це не єдині рішення, а також не універсальні. Кожна громада має свої особливості та унікальні можливості для розвитку. Щоб підготуватися до неминучого впливу кліматичних та екологічних проблем, важливо в першу чергу дослідити наявну ситуацію. А вже далі, виходячи із такого аналізу, розробити стратегію ефективного використання ресурсів та уникнення потенційних загроз. Зараз, на фінальному етапі децентралізації, коли громади отримують все більше влади та важелів для самоорганізації – найкращий час аби подбати про своє стале майбутнє.
З повною версією проведеного соціально-економічного аналізу шести громад можна ознайомитись за посиланням.
Аналіз підготовлений групою науковців під керівництвом проф. Олени Бородіної, завідувача відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ" у співпраці з Громадською спілкою "Українська мережа сільського розвитку" в рамках проекту "Перспективи сталого розвитку для сільських територій".
Джерело: rubryka.com
