A A A K K K
для людей із порушенням зору
Новослобідська громада
Конотопський район Сумської області

Як екологічно вирішити економічні виклики Новослобідської громади

Дата: 12.01.2021 22:40
Кількість переглядів: 204

Фото без опису

Через зміну клімату по всьому світу вже зростає температура, частішають екстремальні погодні явища, посухи загрожують врожаям. Особливо ці негативні тенденції та їх подальше поглиблення відчуватиме сільська місцевість, що великою мірою покладається на сільське господарство, а й без того вразливі спільноти відчуватимуть їх іще сильніше. Крім протидії зміні клімату, варто готуватися до наявних та потенційних загроз, аби зменшити шкоду. І така підготовка може допомогти громадам ще й покращити якість свого життя та зробити його більш екологічним. Як?

Науковці та експерти Інституту економіки і прогнозування НАНУ та Української мережі сільського розвитку провели дослідження, аби оцінити, наскільки вразлива Новослобідська ОТГ на Сумщині до зміни клімату. Ця громада об’єднує 22 населених пункти із майже 3,5 тисячами мешканців і знаходиться у прикордонній території далеко від магістральних та регіональних шляхів сполучення. Трохи більше тисячі її мешканців – 78% населення, що працює, – зайняті в особистих селянських господарствах, тобто їхні доходи цілковито залежать від врожаїв. У половини населених пунктів відсутнє газопостачання, а опалення бюджетних будівель не відповідає сучасним стандартам енергоефективності.

За оцінкою експертки, домогосподарства у громаді найбільш адаптовані до зміни клімату. Маючи менші масштаби, вони гнучко пристосовуються до нових кліматичних умов: вони раніше починають весняні посівні роботи, збирають дощову воду для поливу, впроваджують альтернативні джерела енергії та енергозбережні технології у побуті.

За прогнозами, до 2030 року температура тут зросте на пів градуса порівняно із середнім показником за 1991-2010 рр, найбільше – у грудні (1,1 °С) та у період з травня по жовтень (+0,5…+0,6 °С). Протягом липня-жовтня очікується також скорочення опадів на 3-6%. Вже зараз у громаді відзначається негативний вплив посух та екстремально високих температур, а через високий рівень сільськогосподарського освоєння та розораності ґрунтів з’являється додатковий тиск на сільське господарство.  Перевищення екологічних норм призводить до порушення збалансованого співвідношення угідь, негативно позначається на стійкості аграрних ландшафтів, а також спричиняє виникнення кризових ситуацій, пов’язаних із деградацією ґрунтів.

Для зменшення вразливості сільського господарства до кліматичної зміни слід використовувати агротехнологічні заходи, зокрема, технології для зниження випаровування вологи (на основі мінімальної обробки ґрунту), а також організаційні заходи (робота із представниками агроформувань із метою поширення інформації про заходи протидії кліматичним впливам і приведення структури землекористування до норм сталого землекористування). А як ще можна покращити економічну та екологічну ситуацію в регіоні?

  1. Стале сільське господарство

Переважна більшість як територій, так і мешканців громади зайняті сільським господарством. Промислові підприємства орієнтуються переважно на кукурудзу, ріпак та сою для експорту. Вирощування цих культур у великих масштабах та без дотримання сівозміни може ще більше нашкодити ґрунтам та довкіллю. До того ж, воно створює дуже мало робочих місць. А робота в особистих селянських господарствах, якою зараз зайнята більша частина населення, що працює, не дає достатнього соціального захисту, а часто і гідного прибутку.

Рішенням може стати розвиток пермакультурних проектів – сталого сільського господарства, яке розвивається у гармонії з природою. Таке господарство, на відміну від традиційного, прагне не змінити довкілля, підлаштувати його під себе і витиснути з нього максимум ресурсів, а навпаки – прагне використовувати технології, що мають найменший вплив на середовище і підтримують його природний розвиток.

Фото без опису

В Україні популяризацією ідей пермакультури, інформаційною підтримкою господарств і навчанням займається Громадська спілка «Пермакультура в Україні». І вже з’являються перші проекти: «Малиновий рай» на Львівщині, «Живий дім» на Харківщині, «Вотчина Харченко» на Черкащині, «Господарство родини Білоус» на Хмельниччині.

  1. Урізноманітнення діяльності

Як вже зазначалося, громада майже повністю залежить від вузько спеціалізованого сільського господарства, що може негативно позначатися на економічній та екологічній ситуації в регіоні. А відсутність переробних підприємств у громаді, зовнішня монополізація ринку сировини та зниження закупівельних цін спричиняють значні втрати малих сільськогосподарських виробників, недоотримання доходів місцевих бюджетів. Тож доцільно було б створити сільськогосподарський кооператив для поглиблення переробки продукції на місцях, щоб стимулювати розвиток малих виробників, а також відродити садівництво та овочівництво.

  1. Розвиток альтернативної енергетики

Як вже зазначалося, в громаді трапляються перебої в електропостачанні та незадовільне опалення бюджетних будівель. Крім того, енергетика є головним джерелом викидів парникових газів, що спричиняють кліматичну кризу. Тож аби екологічно подолати проблеми з інфраструктурою, варто обирати найчистіші та найдоцільніші альтернативи. Авторка дослідження рекомендує організувати власне виробництво паливних брикетів (пелет) із органічної сировини (соломи, відходів кукурудзи, чагарникових верб, очерету, інших деревних відходів – обрізаних гілок, тріски тощо). Це допоможе утилізувати непридатну для іншого використання сировину, забезпечити робочими місцями частину мешканців громади. Крім того, на підмоклих місцевостях можна посадити енергетичну вербу, яка є високоефективним ресурсом для виробництва пелет. У результаті частина мешканців отримає додатковий заробіток і громада отримає додаткову енергію завдяки відновлювальним джерелам сировини.

Фото без опису

Крім того, у громади є потенційні можливості для розвитку не лише сільського господарства, а і рекреаційної діяльності, розвитку туризму, збирання диких їстівних рослин, що базуватиметься на застосуванні заліснених територій і природоохоронних зон. Тут знаходиться мережа із 43 ставків, три заказники місцевого значення, окремі представники місцевої флори та фауни занесені до Червоної книги України, що може стати додатковою принадою.

Таким чином, економічний розвиток регіону може відбуватися ще й екологічно та в гармонії з довкіллям. Це допоможе вирішити не лише наявні проблеми, а й уникнути подальшого погіршення ситуації.

Джерело: ecoaction.org.ua


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи подобається вам наш сайт?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь