Що потрібно знати власниками чи землекористувачам щодо поділу чи об’єднання земельної ділянки
Що потрібно знати власниками чи землекористувачам щодо поділу чи об’єднання земельної ділянки
Що таке формування земельної ділянки?
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Пунктом 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено коли відбувається формування земельної ділянки (в тому числі це відбувається шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок).
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, а всі сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
Склад та зміст технічної документації із землеустрою визначено відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій»
Підставою для розроблення землевпорядною організацією технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок приватної власності є заява власника земельної ділянки (земельних ділянок), а державної чи комунальної власності це дозвіл (рішення відповідної ради, розпорядження відповідної адміністрації), які прийняті на підставі звернення (заяви, клопотання) землекористувача земельної ділянки (земельних ділянок).
Відповідно до пункту 12 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується Замовником
Відповідно до пункту 12 статі 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок погоджується у разі якщо поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюється:
- її користувачем — власником земельних ділянок
- а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності — органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
- у разі поділу, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, — заставодержателем;
- у разі поділу, об’єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, — землекористувачем.
Що ж таке кадастровий номер земельної ділянки?
Кадастровий номер земельної ділянки — це унікальний номер, якій видається Центром ДЗК (Державний Земельний Кадастр).
Це індивідуальний цифровий код із дев’ятнадцяти цифр, який може мати лише ваша земельна ділянка – наприклад 8000000000:01:002:0134. Перші десять вказують, що ділянка знаходиться у м. Києві, наступні дві (01) – номер кадастрової зони, інші три (002) – номер кадастрового кварталу та нарешті, останні чотири цифри (01:34) – це порядковий номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу м. Києва.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер це індивідуальна, що не повторюється на всій території України послідовність цифр і знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування земельної ділянки.
Кадастровий номер змінюється тільки у випадках поділу/об’єднання земельної ділянки та перепідпорядкування іншим адміністративно-територіальним одиницям.
При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.
Враховуючи що земельні ділянки є об’єктами реєстрації речових прав та можуть передаватися в користування, передаватися у заставу (іпотеку) з укладанням відповідних договорів де істотною умовою укладання таких договорів є площа земельної ділянки та кадастровий номер.
Тому матеріали технічної документації із землеустрою щодо поділу/ об’єднання земельних ділянок обов’язково мають містити нотаріальну згоду власника (користувача) земельної ділянки, іпотекодержателя, а також обов’язковою має бути наявність довідки з державного реєстру речових прав на земельну ділянку (ділянки) щодо відсутності зареєстрованих обтяжень на земельну ділянку (ділянки).
Важливо знати, що:
- у разі зміни власника чи користувача кадастровий номер залишається незмінний
- об’єднання земельних ділянок можливе у разі, якщо власником таких земельних ділянок є одна юридична чи фізична особа, а земельні ділянки мають однакове цільове призначення
(разом з цим перед об’єднанням земельних ділянок з однаковим цільовим призначенням необхідно ще врахувати і їх вид використання. Як показує практика державні реєстратори відмовляють в об’єднані таких земельних ділянок)
- поділ земельної ділянки приватної власності можна здійснити на необмежену кількість земельних ділянок, але така кількість повинна бути обґрунтованою.
