РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дата: 23.03.2021 16:48

Кількість переглядів: 262

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПОРЯДКУ ЗНИЩЕННЯ НАСІННЯ ТА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

У будь-якого суб’єкта господарювання може бути у наявності насіння, яке втратило свої сортові та посівні якості, оброблене хімічними засобами захисту рослин і, відповідно, не може бути використано на продовольчі та кормові цілі. Також є випадки, коли садивний матеріал плодово-ягідних культур не відповідає заявленим сортовим чи товарним якостям, і не може бути використаний для закладки багаторічних насаджень.

Згідно статті 17 Закону України «Про насіння та садивний матеріал»  та «Порядку знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях», затвердженого Наказом Мінагрополітики від 20.12.2018 р. № 613 насіння та садивний матеріал, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, а садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень, або в інших цілях знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника насіння або садивного матеріалу.

Вимоги «Порядку» поширюються на суб’єктів господарювання, які є власниками насіння або садивного матеріалу. У разі наявності у суб’єкта господарювання насіння та/або садивного матеріалу, яке втратило посівні та/або товарні якості, вилучене з обігу та не може використовуватись за призначенням і це документально оформлено, він у триденний строк направляє заяву до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби з проханням направити посадову особу, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва для нагляду за знищенням.

 Насіння та садивний матеріал підлягають знищенню шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної або іншої обробки під наглядом посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва.
          Про час та місце знищення інспектор повідомляє місцеву державну адміністрацію або орган місцевого самоврядування, на території яких заплановано здійснення знищення насіння чи садивного матеріалу.
          Інспектору до початку знищення повинні бути надані для вивчення всі документи стосовно матеріалу, який утилізується, повинен бути доступ до даного насіння чи садивного матеріалу для перевірки задокументованих показників, проведення зважування насіння чи здійснення перерахунку садивного матеріалу для порівняння наданої інформації із відображеною у сертифікатах на насіння чи садивний матеріал. Інспектор має право проводити відеофіксацію знищення та визначати спосіб знищення насіння чи садивного матеріалу. Також інспектором встановлюється можливість самостійного знищення матеріалу власником за місцем його зберігання, або направлення його до спеціалізованого для даних цілей підприємства.

За фактом знищення насіння та/або садивного матеріалу інспектор територіального органу Держпродспоживслужби складає акт у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для територіального органу Держпродспоживслужби; власника насіння чи садивного матеріалу, що знищено; підприємства, що здійснювало знищення (у разі залучення); державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (за необхідності). Документи, на підставі яких складено акт про знищення долучаються до нього в якості невід’ємної частини.

 У разі необхідності кожна зі сторін, відображена в акті про знищення, висловлює окрему думку щодо знищення, яка додається до акта про знищення у якості невід’ємної частини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАХОДІВ БІОЛОГІЧНОЇ І ГЕНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОГО ОРГАНІЗМУ

За прогнозами фахівців населення Землі з нинішніх майже 7 млрд. до 2050 р. зросте близько до 9 млрд. людей, для годування яких доведеться збільшити виробництво продовольства на 70%. Частково вирішити цю проблему можуть біотехнології, важливим складником яких є розроблення й застосування генетично модифікованих організмів (далі – ГМО). Використання ГМО при вирощуванні сільськогосподарської продукції рослинного походження як має свої переваги (підвищення врожайності сільськогосподарських культур, можливість вирощування рослинницької продукції з регульованими показниками якості та ін.), так і несе потенційні харчові, екологічні, соціальноекономічні та інші загрози. Ось чому не можна недооцінювати роль правових засобів, діючих при внормуванні відносин щодо застосування ГМО у процесі вирощування сільськогосподарської продукції рослинного походження. На рівні Європейського Союзу питання використання ГМО в сільському господарстві та його правового забезпечення є доволі розробленими, чого поки що бракує законодавству України.

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області звертає увагу сільгоспвиробників що на даний час використання ГМО регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».

Генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання.

Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні. 

Під час введення в обіг сільськогосподарських рослин, що містять ГМО суб’єкти господарювання у довільній формі укладають декларацію, в якій в обов’язковому порядку зазначаються наступні відомості:

• дані про суб’єкт господарювання;
• дані про сільськогосподарські рослини, які містять ГМО;
• дані про сільськогосподарські рослини, які вирощені із використанням ГМО;
• номер з Державного реєстру ГМО.

Суб’єкти господарювання під час проведення операції з передачі рослинної продукції, що містить генетично модифіковані організми або отримана з використанням генетично модифікованих організмів, забезпечують надання суб’єктам господарювання, яким передають відповідну продукцію, копію декларації з відомостями про суб’єкт господарювання та даними про рослину продукцію, яка містить ГМО.

Суб’єкти господарювання, які отримали рослину продукцію, що містить ГМО або отримана з використанням ГМО, зобов’язані протягом 5 років з дня передачі або отримання даної продукції, зберігати декларацію та відповідну документацію, яка дає змогу ідентифікувати суб’єкти господарювання та рослинну продукцію, що містить ГМО або отримана з використанням ГМО.

Забороняється промислове виробництво та введення в обіг генетично модифікованих організмів, а також продукції, виробленої із застосуванням генетично модифікованих організмів, до їх державної реєстрації.
Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Відповідальність несуть особи, які винні у:

• приховуванні або перекручуванні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;
• недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
• використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей), порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
• невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види порушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАХОДІВ БІОЛОГІЧНОЇ І ГЕНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОГО ОРГАНІЗМУ

За прогнозами фахівців населення Землі з нинішніх майже 7 млрд. до 2050 р. зросте близько до 9 млрд. людей, для годування яких доведеться збільшити виробництво продовольства на 70%. Частково вирішити цю проблему можуть біотехнології, важливим складником яких є розроблення й застосування генетично модифікованих організмів (далі – ГМО). Використання ГМО при вирощуванні сільськогосподарської продукції рослинного походження як має свої переваги (підвищення врожайності сільськогосподарських культур, можливість вирощування рослинницької продукції з регульованими показниками якості та ін.), так і несе потенційні харчові, екологічні, соціальноекономічні та інші загрози. Ось чому не можна недооцінювати роль правових засобів, діючих при внормуванні відносин щодо застосування ГМО у процесі вирощування сільськогосподарської продукції рослинного походження. На рівні Європейського Союзу питання використання ГМО в сільському господарстві та його правового забезпечення є доволі розробленими, чого поки що бракує законодавству України.

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області звертає увагу сільгоспвиробників що на даний час використання ГМО регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».

Генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання.

Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні. 

Під час введення в обіг сільськогосподарських рослин, що містять ГМО суб’єкти господарювання у довільній формі укладають декларацію, в якій в обов’язковому порядку зазначаються наступні відомості:

• дані про суб’єкт господарювання;
• дані про сільськогосподарські рослини, які містять ГМО;
• дані про сільськогосподарські рослини, які вирощені із використанням ГМО;
• номер з Державного реєстру ГМО.

Суб’єкти господарювання під час проведення операції з передачі рослинної продукції, що містить генетично модифіковані організми або отримана з використанням генетично модифікованих організмів, забезпечують надання суб’єктам господарювання, яким передають відповідну продукцію, копію декларації з відомостями про суб’єкт господарювання та даними про рослину продукцію, яка містить ГМО.

Суб’єкти господарювання, які отримали рослину продукцію, що містить ГМО або отримана з використанням ГМО, зобов’язані протягом 5 років з дня передачі або отримання даної продукції, зберігати декларацію та відповідну документацію, яка дає змогу ідентифікувати суб’єкти господарювання та рослинну продукцію, що містить ГМО або отримана з використанням ГМО.

Забороняється промислове виробництво та введення в обіг генетично модифікованих організмів, а також продукції, виробленої із застосуванням генетично модифікованих організмів, до їх державної реєстрації.
Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Відповідальність несуть особи, які винні у:

• приховуванні або перекручуванні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;
• недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
• використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей), порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
• невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види порушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.

За консультаціями та додатковою інформацією звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області.

« повернутися