Антитютюнове законодавство — чи є шанс на ухвалення?
Шкода від куріння вже давно вважається чи не найбільш очевидною річчю. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: щороку понад 8 млн людей в усьому світі помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну, а це близько 50% його споживачів. Тим часом в Україні куріння забирає в середньому 85 000 життів.
Справді, тютюновий дим шкідливий у всіх його проявах — недарма куріння є одним з основних факторів ризику неінфекційних захворювань, перелік яких налічує понад 100 різноманітних хвороб. До того ж, у середньому, курці живуть на 16 років менше за некурців, а якість їхнього життя часто є суттєво гіршою через захворювання, викликані вживанням тютюну.
Куріння впливає й на важкість перенесення COVID-19. Як відомо, вірус вражає насамперед легені, які й так постійно зазнають небезпечного впливу тютюнового диму. До того ж, куріння завдає непоправної шкоди імунній системі а, отже, погіршує здатність організму боротися з інфекцією. Тож не дивно, що провідні організації у сфері охорони здоров’я стурбовані тим, що курці стикаються з підвищеним ризиком важкого перебігу COVID-19.
Споживачі електронних пристроїв для куріння також можуть наразитися на ускладнення під час інфікування COVID-19, адже вейпи, електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну так само чинять шкоду дихальній та імунній системі. Проте основне, на що наражаються любителі “тютюнових девайсів” — це маніпуляції тютюнових компаній, які просувають свої нові вироби для куріння, як продукти «зниженого ризику». Проте чи дійсно електронні ґаджети для куріння становлять меншу загрозу? Звісно, ні!
Як демонструє звіт ВООЗ 2020 р., використання електронних сигарет із вмістом нікотину призводить до появи симптомів нікотинової залежності. У той час токсичний аерозоль е-сигарет може викликати збій у роботі деяких клітин людського організму. Те ж саме стосується і тютюнових виробів електричного нагрівання — IQOS чи Glo. Дослідження вказують на те, що їх аерозолі містять стільки ж небезпечних сполук, що і звичайний сигаретний дим. А постійне потрапляння цих речовин до організму може загрожувати розвитком проблем з дихальною системою, серцево-судинних хвороб та раку. Тож ВООЗ та інші організації громадської охорони здоров’я наголошують, що жоден з рівнів впливу аерозолю, що виділяється при курінні IQOS чи Glo, не є прийнятним. Тютюн містить токсичні речовини, його вживання у будь-якій формі завдає катастрофічної шкоди здоров’ю людини.
Завдяки тому, що суспільство стало здоровішим та поступово відмовляється від звичайних сигарет, тютюнова індустрія шукає нові шляхи, аби знову перетворити залежність на тренд. Тож очевидно, що нові електронні девайси — не що інше, як спроба запакувати куріння в здорову “обгортку”, аби дати йому нове життя, залучивши до нього нове покоління. Саме тому маркетинг нових тютюнових продуктів є особливо агресивним — аби нав’язати людям нову парадигму куріння, тютюнові компанії вдаються до хитрих маніпуляцій, при цьому оминаючи законодавчі норми. Тим не менш, ми чітко розуміємо, що все це — неправда, адже безпечного куріння не існує.
Мішенню тютюнових корпорацій та агресивного маркетингу нових тютюнових виробів є люди, які ще не курять, найчастіше це українська молодь, саме на неї і полюють тютюнові компанії: через соціальні мережі, популярних блогерів та яскраві вивіски на вітринах магазинів. Чи можливо захистити наймолодших та послабити вплив тютюнової індустрії на законодавчому рівні? Звісно, адже доведено, що запровадження нецінових заходів контролю над тютюном є ефективним способом захистити дітей та молодь від залучення до початку куріння. І саме такі зміни пропонує проєкт закону № 4358 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», розроблений депутатами Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Документ ґрунтується на передовому світовому досвіді боротьби з курінням Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Законопроєкт передбачає прогресивні норми, здатні зменшити привабливість й доступність тютюнових виробів та запобігти виникненню нікотинової залежності серед українців. Серед основних нововведень, які пропонує законопроєкт № 4358, можна виділити, зокрема:
- збільшення до 65% медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів для куріння;
- заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства електронних сигарет та тютюнових виробів електричного нагрівання;
- заборона продажу тютюнових виробів для електричного нагрівання неповнолітнім;
- запровадження вимог до вмісту та технічних характеристик електронних сигарет та рідин;
- заборона тютюнових виробів із ароматизаторами;
- розширення переліку громадських місць, вільних від куріння, включно із забороною куріння пристроїв для нагрівання тютюну у цих місцях.
31 травня весь світ відзначає День без тютюну — це чудова нагода втілити антитютюнові зміни в життя. Прогресивний закон № 4358 допоможе зберегти тисячі життів від передчасної смерті, при цьому не потребуючи жодних витрат з Державного бюджету. Посприяти прагненню українців до здорового майбутнього дуже просто — підтримайте законопроєкт № 4358 та врятуйте нові покоління від епідемії тютюну.
