Сьогодні, 22 вересня 2021 року - в День партизанської слави України, низько схиляємо голови перед
Сьогодні, 22 вересня 2021 року - в День партизанської слави України, низько схиляємо голови перед пам’яттю партизанів у Новослобідському лісі біля монумента , який своїм написом нагадує нам: «Здесь в суровые дни Великой Отечественной войны 1941 года начал свой боевой путь партизанский отряд под командованием С.В.Руднева». Тільки 20 чоловіків у списку першого партизанського загону, який надалі зростав, поповнювався справжніми патріотами нашого рідного краю. Молодь також приєднувалась до загону. З дитинства відомі прізвища, про подвиги яких кожен учень знав, бо їх імена носили піонерські загони: Льоня Чечоткін, Володя Корф, Люся Стоборова, Дмитро Сметюхов, Матрона Тимошенко та багато інших. Їхні долі та життя перервала страшна війна. Хочеться згадати подвиг кожного. Однак найбільше хвилює розповідь про дівчат-партизанок. Жінка й війна, хоч одного роду, однак ніяк не сумісні. Дві подруги –Ніна Созіна та Люся Стоборова, дві партизанки, одна залишилась жити, друга-загинула…
Родина Стоборових, Георгій Михайлович та Антоніна Михайлівна, більше 50 років пропрацювали в Юр’ївській школі, виховали шістьох дітей. На захист Батьківщини пішли дочки Зоя, Ія, Ліда, Люся та син Анатолій, повернулися з війни тільки двоє: Зоя й Ліда.
Люся тільки закінчила школу, як розпочалась війна. Коли нацисти захопили село Юр’єве, вона вирішила зі своїми друзями та однокласниками йти в партизани до Новослобідського лісу. Вивішували листівки, вели антифашистську пропаганду, піднімали прапори.
5 жовтня 1941 року недалеко від Старої Гути біля села Лукашенково у жорстокому та гарячому бою смілива, рішуча дівчина загинула, там і похована. Тільки фото нагадує нам про неї, красиву, усміхнену, горду, впевнену в собі, яка мріяла жити, стати вчителем, як батьки, любила життя, людей і свою Батьківщину.