Домашнє насильство не можна замовчувати, воно потребує ефективного реагування і скоординованих дій.
Домашнє насильство не можна замовчувати, воно потребує ефективного реагування і скоординованих дій.
Повномасштабна війна, яка наразі триває в Україні, не викреслила з нашого життя домашнє насильство, та не скасовує потребу протидіяти цьому негативному явищу в суспільстві. Проблеми людей , які були до війни , в екстремальних ситуаціях нажаль загострюються, зокрема, це стосується насильства в родинах. Коли люди, які живуть у постійному стресі, опиняються в одному приміщенні, залежать один від одного та не можуть відволіктися, нерідко виникають ситуації домашнього насильства.
Людям, які зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід – вони часто обмежені у пересуванні, їм немає в кого попросити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично та матеріально.
Психологічне, фізичне, економічне та сексуальне - це форми, в яких може проявлятись домашнє насильство
Портрету постраждалих від домашнього насильства не існує. Від нього потерпають діти ,жінки та чоловіки різного віку, які живуть у містах і селах, мають різний рівень освіти та заробітку. Водночас існує закономірність, пов'язана з економічним становищем: фінансово залежні жінки страждають від домашнього насильства частіше та рідше звертаються по допомогу. Причина страху та мовчання жінок – невпевненість у спроможності самостійно забезпечувати себе та дітей. Крім того, більшість жінок, постраждалих від фізичного або сексуального насильства, відчули також і психологічний тиск. Кривдники можуть обмежувати жінок у спілкуванні з друзями та близькими, контролювати мобільний телефон та особисті листування, забороняти виходити з дому тощо. Загалом, насильство в умовах війни набирає нових форм прояву, стає ще більш жорстокішим, але через наявність інших завдань, пов’язаних з війною, таке явище, як домашнє насильство, стає менш помітним, а потерпілі залишаються незахищеними. Водночас за жодних обставин насильство не може бути виправданим, а тому існує потреба ефективно реагувати на таке явище, вчасно надавати потерпілим допомогу.
Попри воєнний стан в державі всі відповідальні органи продовжують роботу, щоб попередити і захистити постраждалих. Не бійтесь говорити чи запитувати — просити про допомогу не соромно. Війна триває, але і ваше життя також. Тому – не мовчіть!
Куди звертатись в разі вчинення домашнього насильства?
Телефони гарячих ліній
102 Національна поліція;
103 швидка медична допомога;
15-47 Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства та насильства за ознакою статі на насильства щодо дітей. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними;
0 800 500 335 або 116 123 ( з мобільного ) – Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
0 800 500 225 або 116 111 ( з мобільного ) – Національна «гаряча лінія» з захисту дітей;
0 800 213 103 – інформаційна лінія центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги;
