Сьогодні День знань
ще його називають святом Першого дзвоника...
У деяких закладах освіти громади свято пройшло в режимі онлайн, і хоч через екран, та все ж і вчителі, і діти мали змогу зустрітися. Кожен школярик і дошколярик отримали подарунки.
Так хотілося, щоб у ці тяжкі для нашої країни години, дітки просто зраділи і посміхнулися...
Але вперше за останні десятиліття сьогоднішнє свято не є святом, не дарує радості і щастя...
Цьогорічний перший день осені ніяк не схожий на попередні. Життя в Україні перевернулось з ніг на голову, адже не у всіх закладах освіти нашої громади пролунав перший дзвоник. НАЖАЛЬ...
Нажаль, "привітання" зі сторони ворога наших дітей було гучне, ганебне, страшне...
Свята не відчувається... щемливий біль в грудях кожного з нас...
Любі діти, дорогі дорослі, нехай буде легкою стежина знань, Янгола - Охоронця усім.
Дай Боже, щоб ця війна скінчилася якнайшвидше!
Тримаймося!
Віримо в нашу Україну, віримо в наші Збройні сили України , віримо в ПЕРЕМОГУ
Бережи усіх Бог!
