Новації трудового законодавства: трудовий договір з нефіксованим робочим часом
18.07.2022 року Верховною Радою України було прийнято закон у трудовій сфері - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».
Цим законом вводиться нова особлива форма трудового договору - трудовий договір з нефіксованим робочим часом, який може використовуватися роботодавцями у випадках, коли у них виникає потреба у залученні працівників на нерегулярній основі для виконання тих чи інших робіт, які носять непостійний, але повторюваний характер та без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці.
Як має оформлюватися трудовий договір з нефіксованим робочим часом?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом в обов'язковому порядку укладається у письмовій формі. Видачі тільки наказу про прийняття працівника на роботу на умовах нефіксованого робочого часу недостатньо.
Законодавством передбачено, що у такому трудовому договорі, сторони мають визначити:
-
спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов'язків;
-
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
-
інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
При цьому, кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. Тобто, для працівника на умовах нефіксованого робочого часу по суті забезпечуються такі ж вимоги щодо тривалості робочого часу і часу відпочинку, як і для працівника за звичайним трудовим договором.
Відповідно, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або працівнику було повідомлено про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором, передбачено право працівника відмовитися від виконання запропонованої роботи у такому випадку.
Чи є обмеження у використанні трудового договору з нефіксованим робочим часом?
Для того, щоб роботодавці не зловживали використанням договорів з нефіксованим робочим часом законодавець встановив обмеження щодо їх використання, передбачивши, що кількість таких договорів в одного роботодавця не може перевищувати 10 % від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець, а для роботодавців, які використовують працю менше ніж 10 працівників - не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Як виплачується заробітна плата за трудовим договором з нефіксованим робочим часом?
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.
У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.
Чи може працівник, який уклав трудовий договір з нефіксованим робочим часом, працювати на іншій роботі?
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до норм статті 21-1 КЗпП роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншими трудовими договорами.
Таким чином, у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом забороняється встановлювати умову щодо заборони працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами.
Чи може працівник із нефіксованим робочим часом вимагати від роботодавця укладення трудового договору на повну зайнятість?
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору.
За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.
У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.
