ДОГОВІР ПРО ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА АЛІМЕНТИ У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Дата: 30.08.2023 14:28

Кількість переглядів: 131

Сімейні правовідносини − це особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Одним з актуальних питань сімейних правовідносин є аліментні зобов’язання.

Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні, чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина відібрана у батьків тимчасово без позбавлення батьківських прав. Зазначене регламентується Конституцією України та Сімейним кодексом України.

Однією з форм матеріального утримання дитини, що не досягла повноліття, є аліменти – кошти на утримання дитини, які визначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 СК України батьки самостійно визначають спосіб виконання свого обов'язку по утриманню дитини.

Цей обов’язок може припинятися раніше, ніж дитина досягла повноліття, наприклад, у разі смерті дитини або платника аліментів чи оголошення їх померлими.

Аліментні платежі є власністю дитини, однак стягуються на користь того з батьків з ким проживає дитина.

Контроль за цільовим використанням аліментів в інтересах дитини здійснюють органи опіки та піклування.

У ст. 182 СК України зазначено, що аліментні платежі повинні забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей на достатньому рівні. Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму. Ст. 183 СК України встановлює скільки відсотків аліменти становлять від доходу громадян, а саме:

• на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі ¼ доходу платника аліментів;
• на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ⅓ доходу платника аліментів;
• на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі 1/2 доходу платника аліментів.

Розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі. Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 СК України.

Суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби.

СК України у ст. 190 передбачено припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Це означає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку).

Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно ч. 3 ст. 190 СК України, не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Особливості договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна

• Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.
• Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
• Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
• У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
• На майно, одержане за договором не може бути звернене стягнення.
• Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
• За позовом відчужувача нерухомого майна договір, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.

Виходячи з вимог частини четвертої статті 55 Закону України «Про нотаріат», посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину.

Види майна

Види майна, яке можна передати за цим договором - все майно, що передбачене ст. 181 ЦК України, де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і вироб­ничого призначення.

Суб'єкти договору

Договір укладається між батьками.

Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Договір може бути визнаний судом недійчним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

« повернутися