МАЙСТРИНЯ ТЕТЯНА ГРІДІНА

Дата: 27.11.2023 10:50

Кількість переглядів: 24

Фото без опису У наш час на прилавках магазинів можна побачити велику кількість різних іграшок: дешевих, дорогих, ексклюзивних, які затінили народну. Але фабричні іграшки не несуть тепла душі своїх творців.

Здавна в кожній українській родині була лялька-мотанка, яка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом звʼязку між поколіннями. Цікавим є те, що всі елементи одягу ляльки є оберегами: спідниця символізує землю; сорочка позначає три часи – минулий, теперішній, майбутній; вишиванка та намисто уособлюють достаток; головний убір – очіпок, стрічка, хустка – символізує зв’язок з небом.

Наша Новослобідська громада завжди славилась своїми умільцями. Але часто так буває, що ми мало знаємо про людей, які живуть поруч, особливо про їх хобі та уподобання. Дослідницька група здобувачів освіти Мазівської гімназії під керівництвом креативного вчителя історії Сахненко Оксани Петрівни в рамках територіального етапу обласної просвітницько – краєзнавчої акції «Мій рідний край» зібрали цікавий матеріал про людину, для якої лялька-мотанка стала невід’ємною частиною життя, яка власне створює її. Цю людину з гордістю можна назвати майстринею. В її руках звичайнісінький клаптик тканини перетворюється на шедевр, а нитками вона, ніби зв'язує далеке минуле з сьогоденням. Цій професії навчитися майже неможливо, потрібно відчувати кожну лялечку, вкласти в неї свою душу. Мова йде про майстриню-випускницю Мазівської гімназії - Грідіну Тетяну Леонідівну!

Грідіна (Агілова) Тетяна Леонідівна народилася 7 березня 1982 року в м. Путивль. Батьки - Агілова Надія Іванівна та Агілов Леонід Іванович все життя працювали в меліорації. Мама - бухгалтер, батько — тракторист. З 1988 року майстриня навчалася у Мазівській загальноосвітній школі, яку закінчила у 1997 році. Після закінчення 9 класів вступила до Путивльського педагогічного коледжу ім. С.В. Руднєва. Під час навчання захопливо вивчала такі предмети, як: “Художня діяльність”, “Трудове мистецтво”. У 2001 році закінчила коледж і отримала спеціальність “Вихователь в дошкільному закладі. Керівник образотворчої діяльності в закладах освіти”. 2001-2005 роки - навчання у Глухівському Державному педагогічному університеті за спеціальністю “Дошкільне виховання. Практична психологія”. З вересня 2006 року прийнята на роботу вихователем дошкільної групи до Новослобідського НВК (нині ліцею), де і досі працює.

За словами майстрині, головну роль у творчій діяльності відіграла пропозиція очолити гурток “Креативне рукоділля” ЦДЮТ Новослобідської сільської ради. З 2018 року і досі Тетяна Леонідівна є його керівником.

“Саме любов до шиття передала мені моя бабуся — Бикова Тетяна Філімонівна», — згадує Тетяна Леонідівна. Швейна машинка, яка дісталася від бабусі стала помічником початку особистої справи. З настанням карантину, всі перейшли на дистанційне навчання. Тетяна Леонідівна разом зі своєю донькою Анастасією, ученицею Новослобідського ліцею почали створювати обереги для дому та подарунки для близьких. Пізніше з’явилися замовлення від друзів і знайомих. Важлива роль належить і чоловіку — Грідіну Петру Олексійовичу, який завжди був і залишається спонсором, водієм, критиком і просто підтримкою майстрині.

На сьогоднішній день Тетяна Леонідівна має невеличку справу по виготовленню текстильних інтер’єрних ляльок. Роботи майстрині занесені до Міжнародного каталогу українських майстринь. 15 ляльок беруть участь у міжнародній виставці у Франції. Одна з ляльок є переможицею Всеукраїнського конкурсу “Терени Свободи” і знаходиться у виставковій залі Київського національного музею культури і мистецтв.

А ще майстриня робить чудових скандинавських гномів та інтер'єрних ляльок.

Мабуть, немає такого українця, якого не зачепила б війна. З початку повномасштабного вторгнення Грідіна Тетяна Леонідівна надає своїх ляльок для розіграшів на збори для потреб ЗСУ, майстриня постійно допомагає українській армії і наближає перемогу.

Дослідницька група у складі Черненко Катерини, Тверітінової Дар’ї, Секо Євсія звернулася до майстрині з пропозицією провести майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. Тетяна Леонідівна погодилася. Виготовляючи обереги, діти вклали частинку своєї душі, а добираючи відповідні орнаменти, зробили їх магічними.

Завдяки таким майстриням, як Тетяна Леонідівна, не втрачається актуальність українського мистецтва, зокрема мистецтва виготовлення ляльки-мотанки. Маючи таких талановитих людей українські традиції ніколи не зів'януть.

Українська лялька-мотанка викликає значний інтерес не тільки в Україні. Ляльки Тетяни Грідіної вже давно розлетілися по всьому світу, прославляючи Україну, Новослобідську громаду і свого творця.

Щиро дякуємо дослідницькій групі Мазівської гімназії під керівництвом Оксани Сахненко за зібраний чудовий матеріал про майстриню з нашої Новослобідської громади!