«СВІЧКА ПАМ’ЯТІ: ШАНА ЗАГИБЛИМ ГЕРОЯМ»
О, скільки вас в обіймах у небес!
О, скільки душ, загублених безвинно!
Озветься болем в серці кожен хрест:
- Ти не забудь про мене, Україно!
Новослобідська сільська рада на чолі з головою Ольгою Гаркавенко спільно з ГО "Фенікс – Слобода» та за активної участі місцевої громади розпочинає проєкт "Свічка Пам'яті: Шана Загиблим Героям", присвячений вшануванню пам'яті наших героїв – військовослужбовців, які віддали життя за свободу та незалежність України. З 2014 року, у день загибелі кожного героя, будуть публікуватися пости, що розповідають їхні історії та подвиги, що розповідають про їхнє життя.
Першим, кого згадаємо, є Іван Мураєв
.
Народився Захисник 5 червня 1981 року в селі Розлив Донецької області.
У 1992 році сім'я переїхала на малу Батьківщину батька - у село Нова Слобода Сумської області, де хлопець навчався у місцевій школі до червня 1997 року. Однокласники знали Івана як доброго товариша, неконфліктного, який мав гарні стосунки з усіма оточуючими і в той же час працелюбного і відповідального.
Після закінчення 9 класів Новослобідської школи навчався в професійно-технічному училищі міста Путивль, здобув професію «Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва, водій». Його шлях був непростий, але він завжди прагнув до знань та самовдосконалення.
А вже в червні 1999 року був призваний на строкову військову службу у в/ч А 2160 міста Одеса, де здобув військову спеціальність механік-водій зенітних установок.
З 2001 року працював на сільськогосподарських роботах ПП «Карла Маркса», працював на рідній землі. А на початку 2020-х років влаштувався на роботу в місті Київ.
У серпні 2021 року військкомат запросив Івана взяти участь у параді, присвяченому 30-й річниці Незалежності України. За результатами навчальних зборів для підготовки до участі у військовому параді до Дня Незалежності України солдата І. Мураєва нагороджено пам'ятною відзнакою - медаллю «Учасник військового параду» від Президента України - Верховного Головнокомандуючого ЗСУ Володимира Зеленського та грамотою ТВО командувача військ ОК «Північ» полковника О. Джолоса.
15 листопада 2022 року Іван приступив до виконання військового і громадянського обов'язку - захисту рідної землі від посягань ворога. Мураєв Іван був механіком - водієм, старшим водієм першого стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А -7015. До 31 грудня перебував у місті Черкаси, де ремонтував бойову техніку. А вже 31 грудня 2022 року був відправлений у найгарячішу точку - під місто Бахмут
. Його відданість та мужність були беззаперечними
.
Трагедія сталася 9 січня 2023 року. Іван загинув від отриманих поранень під час виконання бойових завдань по захисту України від російського агресора. Захищаючи незалежність України, він віддав найдорожче - власне життя. Його смерть стала великою втратою не лише для рідних і близьких, але й для всієї України.
15 січня прийшла чорна новина для рідних і всієї громади - сповіщення про смерть Героя.
22 січня 2023 року рідна земля разом з мешканцями і працівниками Новослобідської громади зустріли загиблого Героя Івана, живим коридором провели його в останню дорогу. Поховали Героя на кладовищі рідного села Нова Слобода, де пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його
. Так сталося, що Іван народився і загинув на Донецькій землі.
8 травня 2023 року, у День пам’яті та примирення, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки випускнику Новослобідського ліцею Івану Мураєву
. Його життя, його відвага та жертовність нагадують нам про ціну свободи та миру, за яку борються та віддають свої життя наші Герої. Він залишився в історії не тільки як військовослужбовець, але й як символ непохитної сили та любові до Батьківщини
.
Ми пам'ятаємо кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу. Іван Мураєв - один із тих, чия пам'ять буде жити вічно
. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях
. Усі, хто знав Івана Мураєва, згадайте його, запаліть свічку пам’яті для нашого Захисника Небесного Легіону Івана Мураєва. Вічна пам’ять Івану, вічний спокій!