Пташиний грип

Дата: 12.02.2025 13:40

Кількість переглядів: 10

Пташиний грип

це інфекційне захворювання птиці, яке викликане вірусами грипу А. Вірус H5N1 - це підтип вірусу грипу A, який буває в основному у птахів і може бути причиною їхньої загибелі.

Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров'я.

Відомо, що дикі мігруючі птахи є природним резервуаром для високопатогенних вірусів і можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт. Пташиний грип належить до великої групи вірусів грипу, які вражають птахів, а при наявності умов – інші види тварин і людину.

Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії. Чутливі до інфекції птахи можуть бути інфіковані, коли вони контактують із зараженими виділеннями чи секреціями. Свійські птахи можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні контакти з інфікованими водоплавними птахами чи іншими інфікованими птахами, або через контакт із поверхнею, або з матеріалами, що були заражені вірусом.

Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів. В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.

Інфекція серед свійській птиці може бути неочевидною (безсимптомною) або викликати зменшення яйце несення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів (високопатогенний пташиний грип).

Клінічні ознаки у курей різноманітні:від слабовиражених до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді; хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці досягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, ціанотичністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання.

У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів птиці, і арактеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.

Клінічні ознаки грипу індиків залежать від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб. При зараженні високопатогенними штамами грипу відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з'являються бронхіальні хрипи і крепітація в легенях, глухий, болючий кашель, синусити, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.

Низькопатогенні віруси грипу викликають зниження або припинення яйценосності, катар верхніх дихальних шляхів, синусит та зростаючу загибель птиці.

У каченят, хворих на грип, спостерігаються слабкість, пригнічення, сльозотеча, часткова або повна відмова від корму, приступи судом, після яких каченята гинуть. Часто настають паралічі шиї, кінцівок, крил. Загибель каченят досягає 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.

У гусей, заражених вірусами пташиного грипу, спостерігаються відсутність апетиту, ознаки депресії, пронос, набряк очних пазух. У гусенят проявляються ознаки ураження нервової системи.

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні забезпечувати виконання Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах.

Рекомендації щодо профілактики грипу птиці в приватних господарствах :

Бажано організувати безвигульне утримання птиці.

Утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею.

Завезення нової птиці необхідно здійснювати тільки з благополучних щодо пташиного грипу областей і районів.

Забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці. З цією метою слід регулярно проводити чистку приміщень, де утримується птиця, з подальшою їх дезінфекцією.

Догляд за птицею слід здійснювати тільки в спеціально відведених для цієї мети одязі та взутті, які необхідно регулярно прати і чистити.

Використовувати лише якісні та безпечні корми для птахів, не закуповувати корми без гарантії їх безпеки. Корми для птахів зберігати виключно в місцях, недоступних для синантропної і перелітної птиці (горобців, галок, голубів тощо).

При забої та обробці птиці слід якомога менше забруднювати навколишнє середовище кров’ю, пір’ям та іншими продуктами забою.

На вимогу представників ветеринарної служби надавати домашню птицю для огляду і вакцинації.

Про всі випадки захворювання і падежу домашньої птиці, а також при виявленні місць масової загибелі дикої птиці на полях, в лісах та інших місцях необхідно негайно повідомляти ветеринарну службу та адміністрацію населеного пункту.