Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок Сумської області станом на 10 лютого 2025 року та попередня оцінка водності весняного періоду 2025р.
Упродовж осінньо-зимового періоду 2024-2025 рр. в басейнах всіх річок України, в тому числі і Сумської області, склалися вкрай несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля, подібні то тих умов, що спостерігались у 2020 році, коли на більшості рівнинних річок України відмічалось невиражене водопілля (або його відсутність) та маловодість річок упродовж весняного періоду та погіршення ситуації в період межені.
Календарна зима 2024-2025 рр. характеризується аномально теплим температурним фоном з періодичними короткочасними затоками холоду, що не призвело до утворення стійкого снігового покриву та його накопичення протягом зимового періоду. Середня місячна температура грудня була 0-10 морозу, що на 2,5-3,50 вище кліматичної норми, а в січні - 1-20 тепла, що на 6-70 вище за норму.
У першій декаді лютого відбулося стабільне зниження температур повітря до від’ємних значень. Середня температура повітря за першу декаду лютого становила 2,5-30 морозу, що на 2-30 вище за норму.
Опади за осінньо-зимовий період 2024-2025 рр. випадали нерівномірно як по території так і у часі. Фази опадів теж мали різноманітний характер та випадали у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу. За жовтень-листопад 2024 р. в басейнах річок Сумської області випало 90-115мм (105-150% від норми). За зимовий період випало 30-55 мм (35-60 % кліматичної норми).
Аномально тепла погода та відсутність метеорологічної зими обумовили відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сніговий покрив почав утворюватися наприкінці листопада 2024 року, проте на початку грудня зійшов. Надалі стійкий сніговий покрив практично не спостерігався. Відбувалися короткочасні нестабільні періоди утворення снігового покриву.
За результатами снігомірної зйомки 10 лютого суцільний сніговий покрив зберігається на Лівобережжі України – висотою 1-2 см. На решті території сніговий покрив відсутній або ж залягає окремими плямами.
Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю.
Промерзання ґрунту за зимовий період було мінімальним. Лише в першій декаді лютого, внаслідок утримання морозів, відбувалось збільшення цієї величини і на кінець першої декади лютого було 7-21см при нормі 45-60см.
З осені на лівобережних притоках Середнього Дніпра метровий шар ґрунту був переважно недостатньо та незадовільно зволоженим. Внаслідок переважання теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися на 30-40мм. Станом на 8 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту дорівнюють на півночі області 110мм, на півдні на легкосуглинкових ґрунтах 95мм, що менше найменшої польової вологоємкості.
Поточні рівні води на більшості річок країни є нижчими за середні багаторічні значення та значно нижчі за відмітки виходу води на заплаву.
Льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (у вигляді заберегів, шуги до встановлення неповного та суцільного льодоставу з товщиною криги до 7 см.
Висновки.
За розрахунками станом на 10 лютого, весняне водопілля 2025 року очікується нижчим за середні багаторічні значення на річках басейну Верхнього Дніпра, Десни, на решті річок країни – весняне водопілля буде невираженим та водність річок в весняний період буде визначатись безпосередньо характером випадіння опадів. Небезпечної дії високих річкових вод не очікується, лише можливий вихід води на заплаву понижених прируслових ділянок, що є природнім процесом.
Зважаючи на стан русел окремих річок країни (зарегульованість чисельними ставками та водосховищами, їх неконтрольовані скиди, заростання очеретом, несправність гідротехнічних споруд тощо) існує ймовірність локальних підтоплень місцевим стоком на окремих понижених прируслових ділянок під час танення наявних снігозапасів та ймовірних подальших опадів.
Висока ймовірність формування поточного року низького весняного водопілля може мати істотні й довготривалі негативні наслідки:
- будуть обмежені можливості наповнення природним стоком середніх і малих водосховищ, ставків;
- ускладнитися загальна водогосподарська й екологічна ситуація, особливо на водних об’єктах зі значним антропогенним навантаженням - погіршення якості води, обмеження обсягів розбавлення забруднених скидних вод, неможливість природної промивки русел річок тощо);
- у разі жаркої й сухої погоди (періодів) влітку, що є характерною ознакою минулих років, маловоддя весняного періоду може перейти в маловоддя (гідрологічну посуху) літа-осені, зменшуватиметься річковий стік аж до пересихання малих водотоків.
Подальший розвиток гідрологічної ситуації весняного періоду залежатиме від погодних умов лютого-березня. Аналіз багаторічних даних показує, що в зими з відсутністю снігу у її першій половині, снігонакопичення може відбуватися у лютому-березні. Водопілля в такі роки були невисокими або ж слабко вираженими і не супроводжувалися масовими негативними наслідками.
Існує ймовірність формування у весняний період суто дощових паводків, які можуть супроводжуватися не тільки виходом води на заплавні території, але й мати «швидкі» негативні наслідки, в тому числі й місцевого локального характеру, що не можна виключити й для цього року.
В залежності від наявності головного чинника весняного стоку – снігозапасів – прогнози і консультації щодо можливих максимальних рівнів/витрат води і обсягів стоку будуть складені 24 і 28 лютого.
