Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства
Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це, перш за все багато ситної їжі.
У цей період відзначали не лише завершення зими – зустріч весни, а й готувалися до найсуворішого посту, який триватиме аж до Великодня.
Останній тиждень м'ясниць в Україні носив кілька назв – Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій.
У цей «смачний» тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, до яких пекли млинці, через це свято називають Масляна.
Кожний день Масниці (Колодія, Масляної) має певне значення, назву та цікаві звичаї.
Перший день сирного тижня – «зустріч» – всі ходили в гості. У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчата.
Влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата – суджених.
У середу тещі приймали своїх зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих.
У четвер не можна шити та прясти.
Дуже важливий етап святкування Масляної – частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці».
Субота цей день називався «зовичими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.
Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна – ще здавна це чудова нагода зустрітися із рідними, друзями та приємно провести час за кавою з млинцями чи варениками.
З Масляною будьте здорові!
