Всесвітній день вишиванки відзначають щорічно у третій четвер травня. У 2025 році свято випадає на 15 травня.
Українська вишиванка: код нації, оберіг і мистецтво
Українська вишиванка — це не просто елемент національного вбрання. Це сакральний код українського народу, в якому закладено історію, вірування, мрії, надії та обереги предків. Вона — мовчазний свідок віків, що пройшов із нашими прабабусями і прапрадідами через випробування, перемоги, будні і свята.
Вишивка як частина духовної культури
З глибокої давнини вишивка супроводжувала українця протягом усього життя. Перші орнаменти з'являлися на пелюшках немовлят, на рушниках під час хрещення, весілля, свят, поховань. Кожен стібок мав значення. Вишиванку не просто одягали — її “читали”, як книгу, яка розповідала про людину, її рід, місце походження, стан душі.
Традиції вишивання: від покоління до покоління
Вишивка в Україні була жіночою ініціацією. Вчили дівчат шити з малих літ, передаючи не лише техніку, а й філософію — терпіння, зосередженість, віру. Вишивали при свічках, у тиші, з молитвою, бо вірили: вишиванка — це щит, захист від злих сил.
У багатьох регіонах була традиція, коли дівчина мала вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові, вкладаючи в неї любов і оберіг. А мати вишивала сорочку синові, коли той ішов у далеку дорогу або на війну.
Регіональні особливості української вишивки
Кожен регіон України має власну мову орнаменту та кольору:
Полісся — стримані кольори (червоний, чорний), геометричні візерунки, символи води, землі.
Поділля — яскраві кольори, рослинні мотиви, особливий “білим по білому” стиль.
Гуцульщина — багатобарвна вишивка (зелені, сині, жовті тони), складні орнаменти, переплетення геометрії та флори.
Слобожанщина — великі візерунки, часто вишивка була рясною, з глибокими символами роду.
Буковина — шовкові нитки, блискучі тканини, багаті орнаменти, впливи австро-угорського бароко.
Символіка вишиванки: оберіг і знак душі
Орнаменти української вишивки — це не прикраси, а коди світобачення:
Дерево життя — зв’язок поколінь, безсмертя роду.
Зірка/розета — небесний захист, мудрість, вічність.
Хрест — оберіг від зла, знак балансу і сили.
Ромб із крапкою — символ родючості.
Птахи — душа, надія, духовність.
Кольори теж мали значення:
Червоний — любов, кров роду, захист.
Чорний — земля, пам’ять предків.
Білий — чистота, світло.
Синій — небо, гармонія.
Зелений — життя, весна, розвиток.
Вишиванка як оберіг у сучасні часи
Сьогодні, в умовах війни, вишиванка знову набула сакрального значення. Багато українських захисників носять вишиті сорочки під бронежилетами — як оберіг. Матері та дружини передають вишиванки на фронт, як колись. Це більше, ніж символ — це частина дому, серце матері, підтримка народу.
День вишиванки — свято національної єдності
Щороку в третій четвер травня в Україні та світі відзначають День вишиванки. Це не просто модне свято, це — день єдності, національної гордості, любові до коренів. Коли вулиці рясніють орнаментами, а люди в будь-якому куточку світу вдягають українську вишиванку — світ бачить: наша культура жива, сильна і незламна.
Сьогодні вишиванка переживає нове народження. Молодь, митці, дизайнери поєднують традицію і сучасність, створюючи нові форми, нові сенси, але з глибокою повагою до коріння. Адже той, хто пам’ятає своє минуле — здатен збудувати гідне майбутнє.
Українська вишиванка — це молитва, одягнена в нитку. Це генетичний код, який захищає, лікує і надихає. Це — ми.
Комунальний заклад "Новослобідська публічна бібліотека" та її філії до Дня вишиванки оформили книжково- ілюстративні виставки
" Я душу одягну у вишиванку " та підготували фоточелендж "Вишиванка - долі оберіг"
