4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Це одна з найтрагічніших дат новітньої історії України…
Це день, коли кожне українське серце стискається від болю. День, коли ми в скорботі схиляємо голови перед пам’яттю наймолодших жертв жорстокої війни, розв’язаної російською федерацією.
З 24 лютого 2022 року війна забрала життя сотень дітей. За кожною цифрою — трагедія. За кожною трагедією — реальна дитина. Зі своїми мріями, улюбленою іграшкою, першим віршем, бажанням жити. Вони не встигли вирости, не встигли обійняти рідних востаннє, не встигли сказати світові про себе…
Маленькі янголи України. Світла пам’ять назавжди…
Вони загинули вдома. У ліжечках. На вулиці. В укриттях. У школі чи в лікарні. В автівках під час евакуації. Їхні обличчя — це обличчя справжньої ціни війни.
Їхні імена назавжди закарбовані в серці нації.
Їхній біль — наш спільний біль.
Цього дня всі бібліотеки України долучилися до вшанування пам’яті дітей, чиє життя обірвала війна.
Це наш громадянський обов’язок — пам’ятати. Це наш голос — на захист кожної дитини, яка має право на мирне дитинство.
У рамках вшанування цієї дати в Новослобідській публічній бібліотеці та в її філіях оформлено книжкові виставки-реквієм “Янголи не вмирають”, яка стала тихою молитвою за кожного хлопчика і дівчинку, які стали жертвами російської агресії.
Кожна книга — це розповідь про право на життя.
Кожна сторінка — це тихий плач і водночас голос, який лунає з кожного куточка України:
“Не забудьте. Пам’ятайте. Бережіть дітей!”
Також у бібліотеках громади відбулася Година мовчання, під час якої працівники та читачі схилили голови в спільній скорботі.
Мовчання… Як молитва. Як протест. Як пам’ять.
Ми запалили свічки пам’яті, аби освітити шлях тим, хто вже не з нами, і нагадати: кожне дитяче життя безцінне.
Слова, які болять:
“Немає нічого страшнішого, ніж чути, як діти плачуть від страху. Ще страшніше — коли вони більше не можуть плакати…”
— з листа української волонтерки, 2022 рік.
Сьогодні бібліотеки — не лише центри знань, а й осередки пам’яті, голосу правди та співчуття.
Ми згадуємо. Ми говоримо. Ми не дозволимо світові забути.
Бо у світі, де гинуть діти — немає місця байдужості.
Ми схиляємо голови в молитві.
Ми запалюємо свічки пам’яті.
Ми продовжуємо боротьбу — заради живих, заради майбутнього, заради тих, хто вже не з нами…
Світла пам’ять кожній дитині, яка стала невинною жертвою війни.
Ніколи не пробачимо. Ніколи не забудемо.
КЗ "Новослобідська публічна бібліотека"
