22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
Цей день став трагічною віхою в історії нашого народу. Саме 22 червня 1941 року розпочалося нацистське вторгнення, яке принесло на українську землю жахи Другої світової війни. Мільйони українців опинилися у вирі кровопролитних боїв, втратили домівки, рідних і життя. Україна опинилася в самому епіцентрі найкривавішої війни ХХ століття.
Мільйони українців були мобілізовані до лав Червоної армії, сотні тисяч вступили до лав підпілля та партизанських загонів. На фронтах, у тилу, в окупації — кожен день був випробуванням на міцність, гідність і людяність. Діти втрачали дитинство, матері — синів, дружини — чоловіків, а цілі родини зникали у вирі репресій, розстрілів, концтаборів та депортацій.
Ця війна не оминула жодного куточка України. Вона залишила по собі глибокі шрами — у землі, в пам’яті, в серцях. І досі на полях знаходять нерозірвані снаряди, у лісах — братські могили, а в сімейних архівах — пожовклі фронтові листи зі словами любові та прощання.
День скорботи встановлений Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 з метою вшанування пам’яті жертв війни, збереження правди про мужність, відвагу й самопожертву тих, хто став на захист Вітчизни.
У КЗ "Новослобідська публічна бібліотека" та її філіях до цієї пам’ятної дати оформлено тематичні книжкові виставки "Україна в полум’ї війни: пам’ятаємо, вшановуємо". Виставки знайомлять читачів з літературою про трагічні події Другої світової війни, життєві долі солдатів, спогади очевидців, архівні факти та твори сучасних українських авторів. Особливе місце відведено книгам про Героїв сьогодення — наших воїнів, які нині захищають Батьківщину на фронтах російсько-української війни.
Також у бібліотеці проведено годину пам’яті "У серці кожного — жива пам’ять про війну", під час якої присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання, пригадали сторінки історії, поділилися родинними історіями війни та сучасного героїзму.
У цей день відбулося покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам, як знак шани, пам’яті та вдячності тим, хто віддав життя заради нашого майбутнього.
У час, коли Україна знову відстоює свою незалежність, ця дата набуває ще більшого значення. Ми вшановуємо героїв минулого і сьогодення. Їхній подвиг — неоціненний, їхня мужність — приклад для прийдешніх поколінь, їхня пам’ять — назавжди в наших серцях.
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми боремось.
Вічна слава полеглим! Слава живим героям!
