День традиційного автентичного костюма — як подих самої землі, що пам’ятає кожен стібок, кожну нитку, кожну душу, що вкладала себе у вбрання.
У першу неділю вересня, коли сонце ще ніжно торкається плечей, а вітер приносить запах теплої осені, Радивилів перетворюється на живу книгу історії. Тут, у серці Рівненщини, в етнопарку «Ладомирія» Ethnic Park Ladomyria, зібралися ті, хто не просто любить традиції — вони ними дихають.
Кожен костюм — як голос предків, що промовляє крізь час: «Ми були, ми є, ми будемо». Учасниці з різних куточків України представили реконструйовані строї своїх регіонів, розповідали про складнощі пошуку автентичних деталей, про радість відтворення, про сльози, коли вишивка нарешті лягала на полотно так, як колись у бабусиних руках.
На святі традиційного костюма, серед барвистого розмаїття строїв з усіх куточків України, Новослобідська громада вирізнилася особливою стриманою величчю. Її представлення — не просто участь, а культурна заява, що говорить: ми пам’ятаємо, ми бережемо, ми продовжуємо.
Горюни — етнографічна група, чия спадщина часто залишалася поза увагою широкого загалу. Та їхній костюм — це не екзотика, а глибока правда, зшита з праці, мовчазної сили і внутрішньої гідності. Темні кольори, стриманий орнамент, особливий крій — усе промовляє про стійкість і самобутність, що не потребує зайвих прикрас.
Особливої ваги цьому представленню надала Жанна Дзекунова — носійка горюнського етносу, берегиня традиції, яка не просто вдягнула костюм, а оживила його, наповнила змістом, енергією, пам’яттю. Її присутність — це живий міст між минулим і сучасністю, між мовчазною спадщиною і голосом сьогодення.
Участь Новослобідської громади — це не просто демонстрація. Це вчинок, що надихає інших шукати своє, берегти своє, ділитися своїм. Це приклад того, як традиція може бути сучасною, як вона може об’єднувати, надихати, лікувати. Бо коли громада говорить мовою костюма, кулінарії, щирості — вона говорить мовою серця.
А в центрі цього живого діалогу — Жанна Дзекунова, носійка горюнського етносу, яка не просто представляє традицію, а втілює її, як джерело, з якого черпають натхнення інші.
Щиро дякуємо за можливість представити нашу громаду, нашу традицію, нашу душу. Для нас це не просто участь у святі — це шанс бути почутими, побаченими, відчути себе частиною великої культурної родини України.
Кожна зустріч, кожен обмін досвідом, кожен погляд на костюм іншого регіону — це нове знання, нове натхнення, новий міст між минулим і майбутнім. Ми раді, що змогли не лише показати горюнське вбрання, а й відкрити для себе багатство інших традицій, відчути єдність у різноманітті.
Дякуємо організаторам, учасникам, гостям — усім, хто творить це свято з любов’ю. Ми повертаємось додому з гордістю, натхненням і бажанням берегти своє ще сильніше.
Далі буде…
