Дерево Надії
Напередодні Дня захисників і захисниць України, наша Новослобідська громада зібралася разом, щоб відкрити важливу для громади локацію "Дерево Надії" – символ віри, любові і надії для родин, які й досі чекають своїх найдорожчих.
Кожна стрічка на його гілках – це історія людини, яка пішла боронити Україну та не повернулася додому. Це біль матерів і дружин, очікування дітей, всіх рідних, друзів, громади.
Це дерево створено створено за сприяння голови громади Ольги Гаркавенко як символ надії, яка не згасає. Бо доки ми чекаємо – наші герої живі і сила їхнього духу живить нашу віру.
На заході до присутніх звернулася голова Новослобідської сільської ради Ольга Гаркавенко: " Ми не маємо права мовчати. Кожне ім’я, кожне обличчя, кожна доля — це історія, яку неможливо забути. І сьогодні ми заявляємо: ми з вами. Вся громада, уся країна — з вами. Ми підтримуємо вас, розділяємо ваш біль і разом з вами продовжуємо вірити. Нехай "Дерево надії" стане символом нашої єдності, нашої боротьби й нашої віри. Ми не здамося. Ми не забудемо. Ми чекатимемо разом."
Ідея створення "Дерева надії" у громаді належить матері зниклого безвісти захисника Владислава Дубинця Валентині Коимець, яка наголосила: "Немає слів, які змогли б передати той біль і ту порожнечу, яка живе в середині кожної з нас. Ми прокидаємося з надією — і засинаємо з нею. Я вірю: правда переможе. І кожне ім’я буде назване. І кожна мати дочекається. Це дерево — як наше серце. Поранене, але живе. Схилене, але не зламане. І воно росте — разом із нашою вірою."
"Дерево надії" — це місце, де кожна гілка символізує незламність. Це місце, де можна зупинитися, подумати, згадати, поплакати і знайти сили йти далі. Це місце, яке буде жити доти, доки живе надія — на повернення, на правду, на справедливість.
Ми вклоняємося кожній родині зниклих безвісти. Ви не самі. Уся громада з вами.
"Дерево Надії" нагадуватиме кожному: боротьба триває, і ми маємо зробити все, щоб повернути кожного воїна додому.
Ми щиро віримо, що кожен із наших захисників, хто нині вважається зниклим безвісти, обов’язково повернеться додому.
Наша віра сильніша за темряву, адже серце України б’ється в унісон із серцями тих, кого ми чекаємо.