ЩОБ ПАМ’ЯТЬ ЖИЛА В НАШИХ СЕРЦЯХ…
Щоранку, рівно о 9:00, Україна завмирає в мовчанні.
Мить, коли завмирає все навколо — небо стає спокійнішим, вітер стишує подих, а серця мільйонів українців б’ються в унісон.
Зупинись на хвилину. Відклади справи. Помовчи. Нехай тиша скаже більше, ніж тисячі слів, нехай у ній звучить пам’ять, любов і сила українського серця.
Це хвилина святої тиші, коли ми схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за волю, за мир, за наше сьогодні. Хто стояв на передовій, хто захищав, хто вірив і любив до останнього подиху.
У цю мить ми згадуємо цивільних і військових, які віддали найдорожче - життя і ми їм дякуємо. Без пафосу — лише з глибоким болем і вдячністю, бо завдяки ЇМ ми можемо жити, бачити небо, чути дитячий сміх, будувати завтра.
Вічна слава і світла пам'ять усім Героям України!
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми нескорені.
Слава Україні! Героям — Слава!
