Грип птиці:шляхи передачі, клінічні ознаки та профілактичні заходи, алгоритм дій при виявленні захворювання.
Останнім часом погіршилась епізоотична ситуація у світі щодо грипу птиці, зокрема з вересня 2025 року в країнах Європи зареєстровано 804 спалахи високопатогенного грипу птиці в 24 країнах (Німеччина – 376 спалахів, Франція - 110, Нідерланди – 66,Іспанія – 61, Бельгія – 21, Данія - 19), у. т ч. в країнах що межують з Україною (Польща – 21, Угорщина -4, Словаччина – 3, Румунія – 1), реєстрацією спалаху високопатогенного грипу птиці в Київської області на початку листопада 2025 року та враховуючи шляхи міграції цільових видів дикої перелітної птиці, значну концентрацію поголів’я птиці, існує високий ризик занесення та розповсюдження грипу птиці в Україні.
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення. Відноситься до транскордонних захворювань, поширення яких неможливо зупинити тільки обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.
Враховуючи, що ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами існує постійно - найбільш ефективними заходами направленими на мінімізацію ризиків поширення грипу птиці в Україні є дотримання вимог біобезпеки, як в комерційних так і в особистих селянських господарствах, а у випадку захворювання - своєчасне реагування та здійснення заходів з локалізації та ліквідації захворювання.
Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та 100 % загибель.
Вірус пташиного грипу належить до вірусів грипу типу А, які можуть інфікувати людей, птахів (індиків, курей, качок) і тварин (свиней, коней).
Шляхи передачі та розповсюдження:
Мігруючи, перелітні та синантропні птахи переносять вірус у нові місця.
Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, не знешкодженими відходами забою, яйцями.
Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; пригнічення; підвищення температури тіла; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
утримувати птахів різних видів окремо;
виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами (ворони, шпаки, голуби, горобці тощо);
не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
використовувати лише якісні та безпечні корми для птахів, не закуповувати корми без гарантії їх безпеки;
проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні: при вході у приміщення (вольєр), де утримується птиця, необхідно обладнати дезкилимки; щоденно проводити клінічний огляд птиці; забезпечити переодягатися перед входом та виходом у приміщення (вольєр), де утримується птиця; мінімізувати контакт з дикою та синантропною птицею; птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо); не допускати вільного вигулу птиці на вигонах, водоймищах тощо не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею; проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
В випадку виникнення питань звертайтесь до Путивльської дільничної лікарні ветеринарної медицини Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини за адресою: м. Путивль, вул. Кролевецька, 12 або за тел. (05442) 5-10-53, 5-34-35
