У день народження Лесі Українки та День української жінки Сумський регіональний офіс «U-LEAD з Європою» зібрав тих, хто тримає небо над своїми громадами — жінок-лідерок прифронтової Сумщини, які повʼязали своє життя з місцевими самоврядуванням.
У день народження Лесі Українки та День української жінки Сумський регіональний офіс «U-LEAD з Європою» зібрав тих, хто тримає небо над своїми громадами — жінок-лідерок прифронтової Сумщини, які повʼязали своє життя з місцевими самоврядуванням.
Жіноче лідерство. Його переваги та специфічні особливості. Необхідність відстоювання своєї позиції та балансу між емоціями і «холодними» рішеннями.
На Сумщині лідерство має особливий присмак — присмак пороху, відповідальності та незламності. Учасниці ділилися тим, про що зазвичай мовчать у кабінетах:
Межа між «треба» і «боляче». Як відстоювати позицію громади, коли всередині все стискається від обстрілів?
Як знайти той ювелірний баланс між залізною розсудливістю та щирою людською сльозою, яка часом дає більше сили, ніж будь-яка промова.
Історії кожної з учасниць — це сучасні переспіви Лесиних творів. Це те саме «Щоб не плакать, я сміялась», але вже в реаліях прикордоння. Хтось шукає порятунок у хобі, а для когось сама робота стала сенсом життя, що витіснив усе інше.
«Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать...» — ці слова поетеси стали щоденним планом дій для кожної заступниці та голови.
«Найскладніше рішення, які доводиться приймати в нашій прикордонній громаді — це одночасно бути кризовим менеджером, психологом, військовим логістом і дипломатом. Кому першому везти гуманітарну допомогу в прикордоння, куди відмовляються їхати волонтери? Вибір між безпекою своїх підлеглих (водіїв, соцпрацівників) та життям самотньої літньої людини під обстрілом.Чи варто виділяти кошти та людський ресурс на ремонт даху школи або будинків культури, якщо прильоти по цій вулиці відбуваються майже щодня? Організація пунктів видачі допомоги або зборів громадян. Будь-яке скупчення людей — це ціль. І ви несете відповідальність за те, що зібрали їх у цьому місці. Найскладніше рішення — це щоранку брати на себе відповідальність за життя інших, розуміючи, що ви не маєте контролю над небом і артилерією ворога» - наголосила Наталія Скрипченко, заступник Новослобідського сільського голови.
Чи можна зобразити лідерство фарбами? Жінки довели: так! Адже керувати громадою в часи війни — це теж високе мистецтво. На полотнах з’являлися символи їхньої сили: десь яскраві й експресивні, десь глибокі й замислені.
Це була не просто зустріч — це було спільне дихання. Тепле коло «своїх», де можна на мить зняти обладунки, щоб завтра знову вийти на передову цивільного життя.
